Російське вето в “справі МН17”: за і проти
Російське вето в “справі МН17”: за і проти
- 31 липня 2015
Постійний представник Росії при ООН Віталій Чуркін – єдиний, хто проголосував проти трибуналу щодо MH17
Вето, яке Росія наклала в Раді Безпеки ООН на резолюцію про створення міжнародного трибуналу з розслідування авіакатастрофи пасажирського літака рейсу MH17, викликало суперечливі відгуки.
Політичний оглядач Російської служби Бі-бі-сі Артем Кречетніков обговорив цю тему з російськими експертами: співголовою Ради з національної стратегії, членом Громадської палати Росії Йосипом Діскіним та керівником відділу політології фонду “Індем” Юрієм Коргунюком.
Російська служба Бі-бі-сі: Як ви розцінюєте те, що сталось?
Йосип Діскін: Як неминучість.
Юрій Коргунюк: Як фактичне визнання провини в дусі приказки про кішку і м’ясо.
Російська служба Бі-бі-сі: Одинадцять з п’ятнадцяти членів Радбезу підтримали резолюцію, три утрималися, тільки Росія проголосувала проти і наклала вето. Згадується інше прислів’я: “Вся рота крокує не в ногу, один поручик в ногу”. Від чого, по-вашому, так сталось, і чи доречно в даному випадку говорити про ізоляцію?
Йосип Діскін: При наявності Китаю, який, якщо не повністю солідаризувався з позицією Росії, то і не відкинув її, важко говорити про ізоляцію.
Щодо інших, ми знаємо, як забезпечується голосування з питань, в яких зацікавлені США. Орбан і Фіцо (прем’єр-міністри Угорщини та Словаччини) вголос скаржилися на тиск з боку американських послів перед ухваленням рішення про продовження санкцій (проти Росії. – Ред.).
Юрій Коргунюк: Позиція кожної держави не лише в “справі МН17”, але й у всьому комплексі проблем, пов’язаних з Україною, починаючи з Криму, відома. Нічого несподіваного не сталося.
За проект резолюції про трибунал проголосували 11 з 15 країн
Російська служба Бі-бі-сі: Основний російський аргумент був у тому, що передчасно створювати трибунал, поки не завершене “всебічне, незалежне і ретельне розслідування”. Але трибунали ООН якраз і засновуються, в першу чергу, для розслідування, а не тільки для визначення покарання комусь, чия вина вже доведена.
Йосип Діскін: Це правда, але положення про трибунал, яке потрапило в розпорядження ЗМІ, не передбачало обов’язку всіх країн надати вичерпні матеріали.
Кожне, навіть саме бездоганне, розслідування призвело б до результатів, несприятливих для насЮрій Коргунюк, керівник відділу політології фонду “Індем”
Я неодноразово висловлював сумніви щодо версії, яка домінує. У мене є інформація, що були два удари з боку авіації та українських ППО. (Українська влада і керівництво Міноборони відкидають цю інформацію. – Ред.) Перш ніж створювати трибунал, добре би отримати від України дані авіадиспетчерів і радарів, а також інформацію про витрати боєзапасу, а від США – космічні знімки Агентства національної безпеки.
Юрій Коргунюк: Оптимальним результатом для Росії було б, якби розслідування зайшло в глухий кут через брак доказів. Але, мабуть, докази є, ті в Москві, кому годиться, про це знають. Оскільки трибунал ООН не Слідчий комітет РФ, то нехай краще його взагалі не буде.
Російська служба Бі-бі-сі: Можливо, Росія остерігалась упередженості та обвинувального нахилу?
Принаймні, в найближчі 20 років я в успішну міжнародну юстицію мало вірюЙосип Діскін, член Громадської палати Росії
Йосип Діскін: У цій справі більше політики, ніж права. Розраховувати на об’єктивність, боюся, не доводилося б. Тим більше, мали місце випадки, коли рішення Радбезу, за які голосувала у тому числі і Росія, потім ставали об’єктом маніпуляцій і розширеного трактування. Яскравий приклад – Лівія. Звичайно, Росія страхується.
Нарешті, дивно, що, коли США збили іранський літак, а Україна збила російський літак, не було трибуналів, а тут раптом він з’являється.
Юрій Коргунюк: Кожне, навіть саме бездоганне, розслідування призвело б до результатів, несприятливих для нас.
Російська служба Бі-бі-сі: Британський прем’єр Девід Кемерон закликав знайти альтернативний варіант заснування трибуналу. Технічно це можливо. Наприклад, відповідне право має не тільки Рада Безпеки, а й Генеральна Асамблея. Але як забезпечити виконання рішень трибуналу, якщо Росія відмовиться визнавати його юрисдикцію? Вийде не суд, а якісь громадські слухання.
Йосип Діскін: Не треба створювати жодних трибуналів, а потрібно повернутися до проекту рішення Радбезу, який раніше вніс (представник Росії в ООН Віталій. – Ред.) Чуркін, який передбачає обов’язок для всіх надати вичерпні дані.
Юрій Коргунюк: Жодного практичного сенсу це не має, тільки моральний.
Російська служба Бі-бі-сі: Чи можливі у зв’язку з останніми подіями додаткові санкції проти Росії?
Йосип Діскін: Я так не вважаю. Компромісом між прихильниками і противниками санкцій може бути їхнє збереження в нинішньому вигляді.
Літак авіакомпанії Malaysia Airlines розбився в Донецькій області України у липні минулого року. Всі 298 людей на борту загинули.
Юрій Коргунюк: Посилення можливе, і не тільки через “справи МН17”. Своїми діями з багатьох питань Росія дає додаткові приводи, можна сказати, напрошується.
Російська служба Бі-бі-сі: Чи вірите ви в принципі в міжнародну юстицію? З одного боку, ідея приваблива: виробити єдині норми, замінити право сили силою права. З іншого боку, всередині кожної країни це працює, оскільки є структури, здатні поставити підозрюваного перед судом і виконати вирок. Щодо суверенних держав таких механізмів немає, або вони малоефективні. Чи варто далі розвивати цю тему, або нічого город городити?
Йосип Діскін: Це питання треба адресувати Сполученим Штатам, які при Джорджі Буші-молодшому відкликали свій підпис під статутом Міжнародного кримінального суду і заявили, що ніякий суд, окрім американського, їхніх громадян судити не буде.
Основоположник соціології права Еміль Дюркгейм більше ста років тому сказав: норма без санкції мертва. Якщо у вас немає можливості використовувати заходи примусу, немає і норми. Тому, принаймні, в найближчі 20 років я в успішну міжнародну юстицію мало вірю.
Юрій Коргунюк: Як говорив монтер Мечников в “Дванадцяти стільцях”, згода є продукт при повному непротивленні сторін. В іншому випадку ефективне міжнародне правосуддя неможливо.