СТО́СИК, а, чол. Зменш.-пестл. до стіс, стос. В кімнаті Богдана Петровича…
СТО́СИК, а, чол. Зменш.-пестл. до стіс, стос. В кімнаті Богдана Петровича лежали в непорядку стосики книжок (Олександр Копиленко, Тв., 1955, 306); На столі перед економом лежить стосик паперів (Михайло Стельмах, I, 1962, 191); Рівними стосиками лежали нарубані дрова (Юрій Смолич, Ми разом.., 1950, 176).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, 1978. — Стор. 739.
#ПрикрасьЖиттяУкраїнською #СловОпис #УкраїнськаМова #АстудіЯ #Grinchenko