Economist: Ердоган переміг завдяки страхам турків

• 3 листопада 2015

AFP

Прибічники Ердогана радіють перемозі його партії на виборах

Світова преса пише про рецепт перемоги керівної партії у Туреччині, таємничі обставини катастрофи літака над Синаєм, вдавану боротьбу з корупцією в Україні та німецьке селище, де співвідношення мігрантів та місцевих може сягнути семи до одного.

Тріумф однієї партії

Economist пояснює, як партії турецького президента вдалося переконати більшість виборців проголосувати за себе на дочасних парламентських виборах.

Харизматичний та здатний сіяти розбрат, він (Ердоган) застосував неймовірний політичний інстинкт у кампанії, де ставка була зроблена на страх невизначеностіEconomist

Видання зазначає, що Реджеп Ердоган та його соратники з Партії справедливості і розвитку тріумфували завдяки вдалій грі на страхах виборців.

“Харизматичний та здатний сіяти розбрат, він (Ердоган) застосував неймовірний політичний інстинкт у кампанії, де ставка була зроблена на страх невизначеності. Ердоган та прем’єр-міністр Ахмет Давутоглу зображали Партію справедливості і розвитку як єдину силу, здатну захистити націю від ворогів (реальних чи вигаданих) та принести економічне зростання”, – описує Economist рецепт перемоги на виборах.

На останніх виборах керівна партія отримала майже на п’ять мільйонів більше голосів, ніж на парламентських виборах п’ять місяців тому.

Таким чином, багато громадян Туреччини просто втомилися від невизначеності, яка встановилася після червневого голосування, наголошує видання. Крім того, дехто з консервативних курдів підтримав керівну партію після того, як розчарувався у своєму виборі влітку.

У підсумку Туреччина перетворилася на поляризовану країну, де панує страх насильства, вважає Economist. А Ердоган, чия впевненість у власній правоті та силі лише зростає, може встановити ще більш жорсткий контроль над урядом, ще далі відсунути опонентів, придушити непідконтрольні ЗМІ та нав’язати країні власне бачення більш консервативної Туреччини, зауважує видання.

Таємнича причина авіакатастрофи

AP

Квіти та іграшки на знак скорботи біля входу до аеропорту Пулково у Санкт-Петербурзі

New York Times пише, що дедалі нові дані про падіння російського літака на Синайському півострові роблять ще більш незрозумілою причину трагедії.

“У той час як представники щонайменше п’яти країн приєдналися до розслідування катастрофи Airbus, з’явилися нові питання щодо історії ремонту літака та можливості його падіння через терористичний акт”, – відзначає газета.

Видання наголошує, що представники компанії Metrojet, яка була оператором повітряного судна, виключають людський фактор або несправність літака.

За словами Олександра Смірнова, колишнього пілота і заступника директора компанії, катастрофу міг спричинити зовнішній вплив на літак. При цьому, як зазначає New York Times, він не висунув жодних теорій про терористичну атаку, наголосивши, що причину трагедії має встановити розслідування.

Водночас у Росавіації заяви компанії назвали передчасними і такими, що не базуються на реальних фактах.

Неясність щодо причин катастрофи лише посилилася після заяви “Ісламської держави” про те, що літак знищили бойовики, аби помститися за сирійську кампанію Москви.

Крім того, на початковому етапі розслідування стало відомо, що літак раніше був відремонтований через пошкодження хвостової частини. 2001 року хвіст був пошкоджений під час посадки у Каїрі, однак, за словами представників Metrojet, виробник літака давно розробив технологію, яка дозволяє продовжувати використання лайнера після належного ремонту.

“Буфонада” для Заходу

“Российская газета” пише, що президент України заклопотаний пошуком чесної людини для боротьби з корупцією, і припускає, що насправді Петро Порошенко не ставить за мету викорінення корупції.

Підготовлений для Заходу черговий акт буфонади під назвою “боротьба з корупцією” в Україні набирає обертів”Российская газета”

За даними видання, у глави держави не назвали жодної кандидатури на новостворену посаду головного антикорупційного прокурора, тож шукатимуть на конкурсі, під час якого претенденти пройдуть тестування та екзамен на поліграфі.

“Таким чином, за задумом Порошенка, обрана людина “однозначно буде мати довіру суспільства”. Чи означає це, що до решти соратників глави держави немає довіри в Україні, президент не уточнив”, – наголошує газета.

За припущенням видання, справжньою метою президента може бути “пускання пилу” в очі численним західним ревізорам.

За рівень корупції серед “нових незалежних країн” Київ, поза сумнівом, став антилідером в опитуванні міжнародної організації Transparency International, зазначає “Российская газета”.

“Тож підготовлений для Заходу черговий акт буфонади під назвою “боротьба з корупцією” в Україні набирає обертів”, – робить висновок “Российская газета”.

Сім мігрантів на одного місцевого

AP

Міграційна криза у Європі досягла таких масштабів, що деякі містечка та села можуть змінитися до невпізнаваності.

Independent наводить приклад німецького селища Сумте у Нижній Саксонії, де нині проживають 102 мешканця. Поселення фермерів, де є лише одна вулиця і жодної школи чи поліцейської дільниці, зобов’язали прийняти понад 700 мігрантів. Мер Крістіан Фабель спочатку сприйняв таку новину як жарт, але вона виявилася правдивою.

ЗМІ повідомляли, що спочатку мер отримав електронного листа, де повідомлялося про плани розмістити у селищі тисячу біженців, але зрештою планку знизили до 750 людей через побоювання, що каналізаційна система не витримає навантаження.

Перша група мігрантів прибуде дуже скоро, тож місцеві жителі вже мобілізувалися і вимагають відкрити поліцейську дільницю у сусідньому містечку, аби впоратися із можливим сплеском насильства. Влада ж відмовилась це робити, розцінивши такий крок як надмірний.

Мігрантів поселять у 23 пустих офісних будівлях, якими володіє збанкрутіла компанія. Згідно з планом, вони залишатимуться там до одного року, поки розглядаються їхні запити на статус біженців.

Independent наголошує, що Сумте є яскравим свідченням проблем, з якими стикнулася Німеччина після того, як зголосилася прийняти тисячі біженців з Північної Африки та Близького Сходу. Всі 16 німецьких земель тепер мають реанімувати занедбану інфраструктуру та поселити мігрантів.

Огляд підготував Юрій Мартиненко, Служба моніторингу BBC

Джерело