Українці зі США передали до Держархіву унікальні документи про Голодомор
Документи, що свідчать про боротьбу української діаспори в США за визнання Голодомору 1932-33 років геноцидом передали до Державного архіву.
Ці матеріали, що зберігалися у бібліотеці при Фундації Олега Ольжича, раніше побоювалися передавати у державний архів через проросійську політику тодішнього президента Віктора Януковича, йдеться у матеріалі Радіо Свобода.
Боротьба за визнання Голодомору в Україні геноцидом у США велася ще у 80-х роках минулого століття, розповідає голова правління фундації Сергій Кот. На офіційному рівні до навчальних програм у рамках курсу «Порушення прав людини» та «Геноцид» було внесено окремий розділ під назвою «Голод в Україні».
«Фундація Олега Ольжича передає до Центрального державного архіву зарубіжної україніки два комплекси документів, пов’язаних із діяльністю української діаспори. Перший комплекс документів відображає зусилля української діаспори в США за визнання Голодомору як геноциду. Ці події відбувалися ще у вісімдесятих роках», – сказав Сергій Кот.
Документи про Голодомор 1932-33 років безпосередньо стосуються того комплексу документів, які створені українцями про Україну і в особі фундації імені Ольжича повертаються в Україну, зазначає директор Центрального архіву зарубіжної україніки Ірина Мага.
«Ті надходження, які ми бачимо сьогодні, безумовно збагачують як національний архівний фонд, так і, власне, допомагають розкрити невідомі сторінки з окремих тем історії українського народу, зокрема такої важливої теми, як Голодомор 1932-33 років. Що важливо з історичної точки зору – це визнання Голодомору геноцидом українського народу», – говорить Мага.
Фундація і бібліотека Ольжича – це місце постійного поповнення інформації про культуру, історію та спадок українського народу, зауважує виконавчий директор Спілки архівістів України Олександр Гаранін. Від імені Спілки архівістів він запевнив, що всі документи, які передано до архіву, будуть збережені.
«Хотілось би подякувати всім попередникам, тим героям, які на чужині не боялися висвітлювати правду. Вони висвітлювали інформацію про ті жахіття, які відбувалися на етнічній українській території. Дуже приємно, що ці люди, які залишили батьківщину, не асимілювалися, а інтегрували знання про свою землю до інших держав», – сказав Гаранін.
У першому комплексі відображено весь процес від самого початку – обставини, які зумовили ініціативу громадськості поширювати інформацію про Голодомор. Пізніше був створений тимчасовий комітет, який очолював Михайло Герець, для введення в американські навчальні програми в Нью-Йорку теми Голодомору як геноциду в рамках офіційних програм для середніх шкіл та університетських курсів, чия діяльність відображено у цих документах.
Другий комплекс документів пов’язаний з тим, що діяч української діаспори у США Михайло Герець домігся, щоб знання української мови оцінювалося на рівні середньої школи та університетських курсів як додаткові бали для вступу до університету, поряд з німецькою, французькою мовами. Цю ініціативу прийняли, програма діє і досі.
Нагадаємо, відома американська журналістка завершує книгу про Голодомор.