Financial Times: чи змінилась Україна за два роки після Майдану

• 21 грудня 2015

AFP

Реформу газового ринку називають серед досягнень української влади за останній рік

У понеділок міжнародні видання пишуть про невдоволення українців повільним темпом реформ, про російських військових “туристів” та їхній статус у самій Росії, про долю українського футболіста Ярмоленка та Різдво для дітей-сиріт.

Прагнення до змін

Два роки після протестів на Майдані, прагнення до змін, які дали поштовх революції, досі не втілилися в життя, пише Financial Times.

На фоні зменшення напруги на сході, дедалі гучнішими стають заклики поновити війну із впливовими олігархами та корупцією, зазначають автори.

Можливо, українці не готові поки що знову у великій кількості виходити на вулиці, але опитування показують їхнє стійке переконання, що проєвропейські лідери, яких вони привели до влади, не спромоглися виконати вимоги демонстрантів: покінчити з клептократією, підвищити рівень життя і впровадити верховенство права, пише видання.

“У країні практично нічого не змінилося”, – видання цитує “одного високопоставленого бізнесмена, який має зв’язки з найбільшими олігархами”.

Великим мінусом … є нездатність впровадити справді незалежну судову систему та призначити прокурорів і слідчих, які могли би притягнути до відповідальності навіть високопосадовцівFinancial Times

“На аркуші паперу бізнесмен накреслив мережу ймовірних відкатів, хабарництва та рентоорієнтованої поведінки, які, на його думку, призводять до щорічних крадіжок у розмірі 4 мільярдів доларів”, – додають автори.

Та є і позитивні зміни.

“Західні чиновники та державні інсайдери наполягають, що постреволюційна адміністрація в Києві досягла разючих результатів, – пишуть автори. – Один високопоставлений європейський чиновник перераховує дерегуляцію, збільшення прозорості у сфері державних фінансів, децентралізацію, реформу ринку газу, яку довго вважали розсадником корупції, “разючу” реформу банківського сектору, а також макроекономічну стабілізацію”.

“Однак великим мінусом на фоні цих досягнень є нездатність впровадити справді незалежну судову систему та призначити прокурорів і слідчих, які би змогли притягнути до відповідальності навіть високопоставлених бізнесменів і політиків”, – підсумовує видання.

Туристи і маскування

Російські військові “туристи” прагнуть визнання, пише International New York Times.

Радянському Союзу вдалося потайки перекинути тисячі солдатів до Сирії у 1983 році під час ліванської громадянської війни, пише видання.

Солдатам наказували відрощувати волосся і видавали цивільний одяг. Далі, за наказом начальства, вони мали використовувати звертання “товаришу турист”, прямуючи до Сирії на борту круїзного лайнера, додають автори.

Валерій Анісімов, який тоді був 19-річним призовником, зараз очолює групу ветеранів, що представляє таких “туристів” у їхній боротьбі за формальне визнання їхньої військової служби Росією. Пан Анісімов лобіює проект закону, який би надав їм статус учасників бойових дій, пише газета.

“У війні на території східної України тисячі російських солдат служили на боці проросійських бойовиків, проте вони мають суперечливий статус. Західні уряди кажуть, що вони були на військовій службі, а Росія стверджує, що це – добровольці”, – пише газета.

У 2014 році на боці бойовиків воювали від 3 до 4 тис. російських солдат, проте на той час усі були у відпустці, цитують автори лідера проросійських сепаратистів Олександра Захарченка.

Такі не підтверджені війська формують елемент ширшої доктрини під назвою “маскировка”, чи маскування, яка являє собою ідею дезорієнтації та дезінформації, що, за словами експертів, є невід‘ємною частиною російських операцій протягом тривалого часу, пише NYT.

На думку ізраїльського професора Дмітрія Адамського, доктрина маскування – “це одне з найбільших досягнень радянсько-російського мистецтва розвідки і війни: комбінація заперечення, обману, пропаганди, камуфляжу та приховування”.

Доля Ярмоленка

Getty

Газета Daily Post припускає, що Андрія Ярмоленка можуть запросити до англійської прем’єр-ліги

Газета Daily Post з Північного Уельсу пише про можливість переходу Андрія Ярмоленка з київського “Динамо” до клубу Everton із англійської прем’єр-ліги.

Головний скаут клубу Евертон Кевін Рівз був присутній на нещодавньому матчі “Динамо”-“Маккабі”, який відбувся без глядачів.

Хоча Ярмоленко протримався лише 18 хвилин і пішов із поля з травмою гомілки, “Динамо” вдалося виграти матч і отримати місце серед 16 команд у плей-оф Ліги Чемпіонів, пише видання.

“Вихід Динамо у плей-оф означає, що президент клубу Ігор Суркіс не захоче продавати Ярмоленка у січневому вікні, – додають автори. – Проте блакитні вважають, що їм вдасться протиснути угоду наступного літа”.

Різдво для сиріт

Ірландська Irish Times пише про дітей-сиріт із особливими потребами, які приїхали до країни на святкування Різдва у колі ірландських родин.

Діти, які постраждали від наслідків чорнобильської катастрофи, прибули до Дубліна з притулку в білоруському місті Веснова, що за 175 км від Чорнобиля, пише видання.

Притулком опікується доброчинна організація, якій вдалося залучити 2,5 мільйонів євро і перетворити його на центр із догляду за дітьми світового рівня, цитує видання директора організації пані Роше.

“Щороку на Різдво ірландські родини з усієї країни об’єднуються, щоб огорнути любов’ю покинутих дітей та сиріт, які мають серйозні фізичні вади. Таким і має бути Різдво”, – цитує видання пані Роше.

За майже 30 років від часів чорнобильської катастрофи організація зібрала гуманітарної допомоги на суму 100 мільйонів євро для потреб дітей у Білорусії, Росії та Україні, пише видання.

Служба моніторингу ВВС

Джерело