Робота над стратегією деокупації Криму може завершитись через 2-3 місяці, вважає голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров. Він констатував, що документ готують без участі активістів, які займаються кримськими проблемами. Зараз існує один проект стратегії, розроблений благодійним фондом «Майдан закордонних справ». Щонайменше ще два розробляють активісти.

Протягом першого року після анексії Криму Верховна Рада й Кабінет Міністрів ухвалили низку законодавчих актів, що мали вписати нову ситуацію, зумовлену втратою контролю над півостровом, у наявне на той момент правове поле. При цьому влада прагнула, насамперед, врахувати інтереси фінансово-промислових груп. Прикладом такого підходу став закон про вільну економічну зону «Крим». Українські компанії, що мали активи в Криму, отримали можливість і далі працювати на півострові. А жителі Криму стали нерезидентами України, з усіма складнощами у здійсненні банківських операцій, що з цього статусу випливають.

Потім уряд визначив порядок перетину адміністративного кордону з Кримом, що ускладнив життя законослухняним громадянам і ніяк не позначився на тих, хто був готовий у порушення українського законодавства в'їжджати до півострова з території Росії. Тоді активісти громадських організацій почали все наполегливіше говорити про необхідність ухвалення державної стратегії реінтеграції Криму. Співзасновник громадської ініціативи «КримSOS» Таміла Ташева вважає, що відсутність стратегічного плану на рівні держави не дозволяє ефективно використовувати наявні ресурси. «Відсутність системних дій може спричинити непередбачувані наслідки. Це нормальна світова практика, коли пишеться стратегія – загальний документ, а під нього – план із конкретними діями, виконавцями й бюджетом», – сказала вона Крим.Реалії.

РНБОУ щонайменше на рік спізнюється з подібним документом

Богдан Яременко

У грудні 2014 року проект повернення Криму оприлюднив благодійний фонд «Майдан закордонних справ». Відтоді нових документів такого масштабу в Україні не створили. Але й наявний не став обов'язковим для виконання державними органами. За словами голови правління «Майдану закордонних справ» Богдана Яременка, держава частково реалізує пропозиції авторів стратегії. Але сам документ мав з'явитися значно раніше, вважає Яременко. «РНБОУ щонайменше на рік спізнюється з подібним документом», – сказав він Крим.Реалії.

У вересні про намір створити свою стратегію деокупації півострова оголосили представники Меджлісу. Був оголошений конкурс наукових статей, які могли б стати основою такого документу. У жовтні конкурс продовжили. Тут також розробляють стратегію деокупації Криму. «Робота триває», – сказав Крим.Реалії член Меджлісу кримськотатарського народу Ескендер Барієв. За інформацією Крим.Реалії ще одна група громадських активістів-вихідців із Криму працює над аналогічним документом.

При цьому немає інформації про те, на якому етапі створення державної стратегії щодо Криму, над якою працює РНБОУ. Це один із найбільш закритих державних інститутів, його представники після заяви про намір створити документ нічого не говорять про хід роботи.

Чутливість до позиції громадськості знижується. Усе частіше доводиться чути «ну й нехай собі пишуть і говорять»

Андрій Золотарьов

На думку політолога Андрія Золотарьова, це відповідає стилю роботи секретаря РНБОУ Олександра Турчинова. Політолог вважає, що відсутність представників громадських організацій серед розробників стратегії відображає нову тенденцію у стосунках влади й суспільства. «Чутливість до позиції громадськості знижується, по-моєму. Все частіше доводиться чути «ну й нехай собі пишуть і говорять», – сказав він Крим.Реалії.

Тим часом кримський юрист Сергій Мокренюк, який був змушений залишити Крим, вважає, що крайньої потреби у стратегії зараз немає, оскільки можливості для маневру у кримському напрямку сьогодні обмежені. «Варто визнати, що в України як держави не дуже велике поле для діяльності щодо кримського питання. Сьогодні не існує якихось конкретних дій для звільнення Криму. Ми маємо спочатку перемогти у війні на Сході», – сказав він Крим.Реалії. Мокренюк вважає, що сьогодні головною проблемою є дефіцит контактів держави і громадськості.

Для тих кримчан, хто мріє повернутися назад, це дасть надію на те, що про них не забули

Ельміра, жителька Сімферополя

На думку мешканки Сімферополя Ельміри, такий документ важливий для тих кримчан, які не залишили надії на повернення Криму до України. «Може, для тих кримчан, хто все ще мріє повернутися назад, це дасть якусь надію на те, що про них не забули. Це свого роду психологічна підтримка буде», – сказала вона Крим.Реалії.

У червні 2015 року Петро Порошенко на прес-конференції в Києві пообіцяв презентувати стратегію повернення Криму «найближчим часом». Однак документ так і не показали громадськості.

Джерело