(Рубрика «Точка зору»)

 

Німецька поліція повідомила, що 13-річна дівчинка Ліза, за яку заступився глава російського зовнішньополітичного відомства Сергій Лавров, вигадала історію про своє викрадення і зґвалтування. Весь час «викрадення» дівчина ховалася від батьків і вчителів у свого 19-річного друга. Разом з тим триває слідство щодо двох знайомих Лізи – етнічних турків (один із них громадянин Німеччини, інший – громадянин Туреччини, що постійно живе в Німеччині). Слідство підозрює, що чоловіки мали інтимні контакти з неповнолітньою і добре з нею знайомі. Але найголовніше – жоден біженець в цій огидній постановці російських расистів-пропагандистів не брав участі!

Історія з Лізою отримала широку популярність після того, як «Перший канал» російського телебачення показав сюжет про її трагічну долю. Показ сюжету призвів до демонстрацій і пікетів російськомовних жителів Німеччини разом з представниками неофашистських і антимігрантських угруповань. На захист «нашої Лізи» висловився Лавров, а глава німецького зовнішньополітичного відомства Франк-Вальтер Штайнмаєр змушений був суворо відповідати нахабному і брехливому колезі. І ось ситуація прояснилася остаточно – Ліза брехала, Лавров брехав, російське телебачення брехало, Росія брехала.

Керівник МЗС Росії Сергій Лавров на прес-конференції у Москві 26 січня 2016 року

Але в історії з «нашої Лізою» є і ще один вельми тривожний сигнал. Виявилося, що в Німеччині – як, між іншим, і в Україні та інших колишніх радянських республіках – є маргінальне російськомовне середовище, яке сліпо вірить усьому, що розповідає Москва. Ці люди залишили Батьківщину, але залишилися її ідеологічними рабами, «совками» на експорт. Багато з них живе в депресивних кварталах, є легкою здобиччю не тільки для російського телебачення, але і для різних неофашистських і ксенофобських угруповань.

І в разі загострення ситуації саме ці люди можуть бути використані Кремлем для дестабілізації. По суті, у Німеччині в ці дні ми спостерігали те ж саме, що в Криму чи на Донбасі – тільки в меншому масштабі. У меншому тільки тому, що Москва не претендує на територію ФРН і маргіналів не так багато. Але для того, щоб вплинути на настрої людей, знову нагадати їм про небезпеку мігрантів, погіршити позиції канцлера Ангели Меркель – і цього достатньо.

Просто цього разу брехня виявилася занадто грубою. У майбутньому пропаганда Путіна в Німеччині буде діяти обережніше.

Віталій Портников – журналіст і політичний коментатор, оглядач Радіо Свобода

Думки, висловлені в рубриці «Точка зору», передають погляди самих авторів і не завжди відображають позицію редакції

Джерело