Фільм «Зима у вогні» про Революцію гідності, який номіновано на премію «Оскар», показали на найбільш політичному кіномайданчику США – у кінотеатрі Конгресу. Його показ організували спільно група підтримки українців у Конгресі (безпосередньо офіс конгресвумен Марсі Каптур) та посольство України в США.

«В Україні тисячі людей померли, захищаючи свободу. Для мене залишається шоком, що на Заході так мало про це повідомляють», – сказала Марсі Каптур, відкриваючи показ.

Посол України у США Валерій Чалий також сподівається, що показ цього фільму на такому впливовому майданчику допоможе привернути увагу до України.

«Це ще і гордість за свою націю, те що це ми, це Україна. Це ми показуємо в 21 столітті, як треба стояти на захисті свого майбутнього. І американці, молоді американці, мені вже казали, що вони запитують у своїх політиків, які ідеали в Америки. Тут йдеться про цінності світового рівня. Це не просто вже питання про Україну. Це питання про світ і про те, як в ньому жити. Чи це мирний світ, чи це світ, в якому можуть порушувати міжнародний порядок? Чи це світ, в якому добрі сили об’єднуються і захищають своє майбутнє, чи це той світ, де агресор може мати перевагу?» – запитує він в інтерв’ю «Голосу Америки».

Фільм подивилося чимало помічників конгресменів та сенаторів та працівників уряду з навколишніх урядових будівель.

«Я все ще під впливом фільму. Ідея свободи, пристрасть людей, їхнє бажання подолати репресивний уряд», – поділився своїми враженнями урядовий працівник Брендон Найт.

«Я історик за освітою і прийшла, щоб дізнатися щось нове. Але я була настільки емоційно вражена. Я відчувала, ніби була разом з українським народом, відчувала їхнє бажання бути частиною чогось більшого. Які вони сміливі! Це змушує запитати себе, а що б я зробила в їхній ситуації. Дуже сподіваюся, що я теж це б змогла», – сказала Кейсі Джейн Веркінґ, практикантка в Конгресі.

На показ у Конгресі прийшла і колишня ведуча Russia Today Ліз Вол, яка заявила про власне звільнення у прямому ефірі на знак протесту проти брехні про події в Україні. На її думку, цей фільм є потужною зброєю у боротьбі з російською пропагандою.

«Фільм показує, що на Майдан вийшли різні українці. Там були студенти, вчителі, жінки, чоловіки, люди похилого віку – усі вийшли разом заради спільного майбутнього України. І це прямо спростовує російську подачу подій, яку я бачила, що, мовляв, опозиція була бандою злочинців, фашистів та неонацистів».

Режисер фільму Євген Афінеєвський виглядав втомленим та знервованим. Останні дні перед «Оскаром» даються йому нелегко.

«Як для людини, яка була там з людьми, які стали моєю родиною, я відчуваю відповідальність перед батьками Небесної сотні, з якими я спілкувався. Цей фільм – це пам’ятник їхнім дітям, яких вже не повернеш. Пам’ятник людям, які були там. І ця відповідальність тримає мене і не відпускає», – сказав він «Голосу Америки».

Продюсер фільму Ден Толмор говорить, що виграти премію «Оскар» в номінації «Найкращий документальний фільм» буде надзвичайно важко. Світова документалістика змінюється. Її виробництво стає дорожчим, а якість – кращою.

«Фантастична конкуренція в цьому році в документалістиці. Наше покоління – покоління селфі, покоління Інстаграм – хоче знати, що є в реальності. У документальному кіно несподівано стався дуже серйозний сплеск. Витрачаються дуже серйозні бюджети. Раніше таких бюджетів у документалістиці не було. І це дозволило зробити фантастичної якості фільми».

На сьогодні головне, каже він, аби члени Академії кіномистецтв, які приймають рішення, просто подивилися цю стрічку. П’ятірку найкращих у кожній номінації відбирають 250 так званих «професійних академіків», які спеціалізуються кожний у своїй категорії. А далі 6 200 просто академіків мають подивитися фільми в усіх номінаціях.

«Вони отримують пакет з приблизно 70 DVD. Вони повинні в теорії кожен подивитися і поставити галочку проти того, за кого вони голосують. Але, як ми розуміємо, фізично на це часу немає. Вони дивляться те, що їм цікаво, в чому вони спеціалізуються, те, про що їм сказав сусід, те, що вони побачили в новинах, або те, що їм рекомендував хтось із людей, кому вони довіряють. На жаль, це така правда. Оскарівська статуетка – в руках 6 200 людей, які не завжди дивилися цей фільм. Тому основна наша мета – переконати цих людей подивитися наше кіно», – розповів він.

Якщо фільм таки отримає «Оскара», говорить його режисер, ще більше людей його побачать та дізнаються про боротьбу українського народу.

«Це буде більш вагомим внеском в історію, більше людей захочуть подивитися цей фільм, звернуть на нього увагу. Це унікальний пам’ятник. Це унікальний пам’ятник хлопцям і дівчатам, яких вже немає з нами», – сказав в інтерв’ю «Голосу Америки» Євген Афінеєвський.

Джерело