Міністерство оборони України

Старший лейтенант Дмитро Кибич пробув у полоні терористів п’ять діб. Нині він продовжує службу в Києві, у пункті постійної дислокації 101 окремої бригади охорони Генерального штабу Збройних Сил України.

Увечері 16 лютого 2015 року до хати батьків лейтенанта Дмитра Кибича в селі Княже, що на Прикарпатті, сусіди принесли тривожну звістку: «Бійці 101 окремої бригади охорони Генерального штабу Збройних Сил України та 8 окремого полку спеціального призначення під час виконання бойового завдання на Дебальцівському плацдармі потрапили в засідку. Серед полонених – ваш син».

– Батько не міг до мене відразу додзвонитися, адже мої документи, телефон і особисті речі відібрали терористи, – розповідає старший лейтенант Дмитро Кибич. – Лише ввечері дозволили зателефонувати додому. Я сказав, що в полоні, але живий, цілий. Здалося, що трохи заспокоїв батька, хоча його «Слава Богу, синку!» пролунало дуже гірко.

На початку 2015 року командир взводу старший лейтенант Дмитро Кибич опинився під Дебальцевим. Зранку 16 лютого його підрозділ супроводжував колону військової техніки, яка доставляла вантажі на Дебальцівський плацдарм. Але близько 11 години колона потрапила у засідку.

– Наша група супроводження відразу прийняла бій з переважаючими силами противника. Терористи гранатометом підбили БМП, наступна граната влучила у мій БТР, – розповідає Дмитро Кибич. – Бронемашини зупинилися, два «газони» і два «Урали», що рухалися за нами, теж завмерли. Ми вели оборону під шквальним вогнем противника, але згодом наш боєкомплект закінчився. Російські найманці швидко оточили нашу колону. Їх було в декілька разів більше…

Доля українських бійців була вирішена. Почалися перемовини. Варіантів розвитку подій було небагато. Український офіцер прийняв рішення скласти зброю в обмін на збереження життя підлеглих. Терористи погодилися.
Невдовзі до українських військовополонених у супроводі російських тележурналістів прибув ватажок терористів Олександр Захарченко. Він запитав українських бійців хто старший за званням, і Дмитро назвався. Й почалося телевізійне реаліті-шоу.

Захарченко казав на телекамери, що командування відправило наших бійців захоплювати Донбас і покинуло їх. А потім почав демонструвати свою начебто поблажливість.

Згодом українських бійців розмістили в обласному центрі у приміщенні міського відділу РАЦС, де терористи розмістили комендатуру. Там також були арештанти з угруповань бойовиків, які опинилися за ґратами за скоєння дисциплінарних порушень.

Годували ув’язнених по черзі: один день – арештованих бойовиків, другого дня – українських військових.

Щоразу терористи пропонували українським бійцям перейти на їхній бік, хизувалися, що рівень забезпечення харчами, майном, зброєю та грошима в них значно вищий.

– Ніхто з наших військовослужбовців таких розмов не сприймав, зрадників серед нас не було, – розповідає Дмитро Кибич.
У полоні офіцер провів 5 днів. Разом із ним постійно перебували двоє бійців з його взводу. Їх хотіли посадити в інше приміщення, окремо від офіцера, але Дмитро наполіг, щоб солдатів залишили з ним. Натомість погодився зробити заяву для російського телебачення.

– Говорив на камеру українською, адже російські журналісти не ставили умов щодо мови, – розповідає офіцер. – Сказав, що потрапив у полон, а якщо пощастить вибратися, то обов’язково повернуся додому.

У комендатурі українських бійців щодня водили на допити та щоразу обіцяли розстріляти.

– Мої хлопці лише сміялися з таких погроз, – згадує Дмитро Кибич. – Адже якби терористи справді мали намір нас розстріляти, то зробили б це без зайвих попереджень.

Зрозуміло, що інформація російських і сепаратистських ЗМІ щодо масової здачі в полон українських військових під час подій на Дебальцівському плацдармі не відповідала дійсності і була черговим фейком для нагнітання паніки. Проте доля наших бійців, які потрапили в полон під час утримування Дебальцівського плацдарму, залишалася невирішеною.

У рідне село Княже Дмитро Кибич повернувся за тиждень після останнього допиту. 21 лютого 2015 року його та ще 138 бійців українська сторона обміняла на 52 терористів. Про їхнє звільнення Президент України домовився на найвищому рівні під час засідання «Нормандської четвірки» в Мінську. Але й досі бойовики утримують у полоні понад 100 українських вояків. Перемовини щодо їхнього звільнення тривають.
“Народна армія”
https://www.facebook.com/theministryofdefence.ua/post..


Посилання
www.facebook.com

Джерело