Колишній лідер боснійських сербів Радован Караджич переховувався від Міжнародного трибуналу в Гаазі понад десять років, але при цьому – часто виступав перед публікою як народний цілитель і навіть грав на гуслах.

У липні 2008 року в автобусі одного з приміських районів Белграда сербська служба безпеки затримала чоловіка похилого віку з великою сірою бородою, що виглядав як провінційний цілитель.

Його важко було впізнати, та це був Радован Караджич – на той момент найрозшукуваніша людина в Європі.

У четвер Міжнародний трибунал у Гаазі

визнав винним колишнього лідера боснійських сербів у геноциді та воєнних злочинах і засудив до 40 років ув’язнення.

Попри участь у найважчих злочинах, Караджич і досі популярний у частини сербів на просторах колишньої Югославії, зокрема у молодшого покоління.

Психіатр-гусляр

До розпаду Югославії пан Караджич працював лікарем-психіатром у Сараєві. Він лікував неврози та депресію, а також цікавився груповими терапіями та психоаналітичним поясненням народних пісень.

Сам Караджич також писав пісні і грав на народному струнному інструменті – гуслах. Переховуючись від гаазького трибуналу, екс-президент часто відвідував корчму в Белграді, де грали на гуслах. Він і сам там виступав.

Власник корчми розповів сербським ЗМІ, що Караджич любив сидіти під власним портретом, який висів на стіні.

У текстах народних пісень, які супроводжуються грою на гуслах, домінує історична тематика героїзму та спогади про минулу війну проти завоювання Балкан Османською імперією.

У 1992-1995 роках Радован Караджич був президентом і головнокомандувачем армії сербської частини Боснії та Герцеговини – самопроголошеної Республіки Сербської.

Після підписання Дейтонської мирної угоди в середині дев’яностих років він був усунутий від цих посад.

Боснійський журналіст газети “Аваз” Сеад Нуманович пригадує для ВВС Україна час, коли він слідкував за подіями початку війни у Боснії та Герцеговині.

У першій половині 90-х років Караджич у Боснії був абсолютним господарем життя і смертіЖурналіст Сеад Нуманович

“У першій половині 90-х років Караджич у Боснії був абсолютним господарем життя та смерті. І він цього взагалі не приховував. Караджич не мав ніякого розуміння щодо інших, видно було, що йому “сила вдарила в голову”. А присутність генерала Ратка Младіча та поділ впливу між ними зробили Караджича ще більш суворим і небезпечним”, – каже пан Нуманович.

Міжнародний трибунал у Гаазі 1995 року звинуватив Караджича у скоєнні воєнних злочинів.

Відтоді він, як і більшість звинувачених у злочинах війни, понад десять років переховувався у Боснії і Герцеговині та Сербії.

Радован Караджич повністю змінив ім’я, вигляд і навіть акцент. Але, на відміну від інших підозрюваних, він не зник з публічного життя. Навпаки, він став називатися доктором Драганом Давидом Дабичем – спеціалістом із альтернативної медицини, медитації та православного містицизму.

Вже як доктор Дабич Караджич об’їздив усю Сербію, виступав на публічних заходах з цілительства та альтернативної медицини. Під цим іменем він роздавав візитівки і писав статті у журнали.

За даними спеціального підрозділу з військових злочинів, його спіймали завдяки дзвінкам до оточення його сім’ї. За цими людьми слідкували більш півроку.

Голова сербської прокуратури із воєнних злочинів Владимир Вукчевич сказав мережі Аль-Джазіра Балкани, що під час затримання пан Караджич пропонував їм свої парапсихологічні послуги.

“Але вранці він поголився. Неймовірно – ми побачили того колишнього Радована Караджича, який навіть почав говорити, як і раніше, з боснійським акцентом”, – сказав прокурор Вукчевич.

Різні тлумачення війни та злочинів

Під час збройних конфліктів на теренах колишньої Югославії чимало сербських воїнів і добровольців здобули популярність, як, наприклад, Желько Ражнатович Аркан.

Але ніхто не був оточений таким міфічним піаром, як Радован Караджич і генерал Ратко Младіч. У Сербії оранізовували протести на підтримку Караджича, молодь одягає футболки з його портретом.

Частина молоді бачить Караджича радше як героя-переможця із коміксів, а не як реальну постатьАктивістка Марія Срдич

Сербська журналістка і громадська активистка Марія Срдич для ВВС Україна розповіла, що в Сербії немає єдиного тлумачення збройних конфліктів дев’яностих років, а молодь, зокрема, не має достовірної інформації про війну та злочини.

“Політики і суспільство не займаються поясненнями про відповідальність за скоєння злочинів. Тому частина молоді бачить Караджича радше як героя-переможця із коміксів, а не як реальну постать”, – каже сербська громадська активістка.

Журналісти у Сербії та в регіоні в цілому і далі ставлять запитання: хто понад десять років допомагав виготовляти документи і фінансував переховування Радована Караджича?

Те саме питання можна поставити і про фінансування його популярізації у сербському суспільстві.

Уряд Сербії не визнає події у Сребрениці геноцидом, а вважає ті події злочином війни, хоча Міжнародний трибунал уже виніс кілька вироків із кваліфікацією “геноцид”.

Минулого року через вето Росії Рада безпеки ООН не схвалила резолюцію про геноцид у Сребрениці, в якій ішлося про

вбивство майже 8 тисяч мусульманських чоловіків і хлопців у липні 1995 року.

What’s wrong with the BBC? This entry passed through the Full-Text RSS service – if this is your content and you’re reading it on someone else’s site, please read the FAQ at fivefilters.org/content-only/faq.php#publishers.

Джерело