Володимир Козловський
Російська служба Бі-бі-сі, Нью-Йорк

Серед досить нечисленної групи радників Дональда Трампа виділяється фігура 67-річного лобіста і республіканського політтехнолога Пола Манафорта, який щойно отримав посаду голови виборчого штабу і головного стратега передвиборної кампанії нью-йоркського мільярдера.

Критики Трампа докірливо відзначають, що до нього пан Манафорт консультував таких одіозних на Заході персонажів, як український прем’єр-міністр Віктор Янукович, філіппінський диктатор Фердінанд Маркос або багамський прем’єр-міністр Лінден Піндлінг, якого звинувачували у зв’язках з наркобаронами.

Трамп, однак, найняв Манафорта через те, що той був активним учасником американських виборчих кампаній останніх чотирьох десятиліть і консультував різних кандидатів – від Джона Маккейна і Боба Доула до обох президентів Бушів.

Не втратив жодного

У пана Манафорта, якого в 90-х колеги прозвали “Граф” (від графа Монте-Крісто), є квартира в трампівському хмарочосі Trump Tower. Відтак, вони роками зустрічалися з його господарем у ліфті і у фойє, але наприкінці березня Манафорт почав називати свого домовласника “босом”.

На той момент під ногами у пана Трампа ще плутався техаський сенатор Тед Круз, який теж балотувався у президенти США і покладав надії на те, що делегати липневого передвиборного партз’їзду в кінцевому підсумку нададуть перевагу йому, а не ексцентричному фавориту перегонів.

Старий знайомий Трампа політтехнолог Роджер Стоун порадив мільярдерові найняти Манафорта для роботи з делегатами, адже той прекрасно проявив себе на республіканському партз’їзді 1976 року, коли за висунення у президенти боролися Джеральд Форд і Рональд Рейган.

Тоді пан Манафорт працював у пана Форда і мав завдання утримувати його делегатів від переходу на бік Рейгана. Він не втратив жодного.

Після того, як пан Круз і безнадійний третій кандидат республіканців губернатор Огайо Джон Кейсік вибули з перегонів, потреба в обробці делегатів відпала, але пан Манафорт, чиє прізвище означає італійською “сильна рука”, зайняв в оточенні Трампа сильні позиції, які з часом лише зміцнилися. Тепер у трампівського виборчого штабу два керівники – Пол Манафорт і менеджер Корі Левандовскі.

Поки що немає враження, щоби панові Трампу зашкодила репутація ландскнехта, що склалася у Манафорта. Він готовий запропонувати свої послуги найбільш суперечливим іноземним діячам. Насамперед, Віктору Януковичу, якого New York Times характеризувала в 2007 році як “підозрілого реакціонера і кремлівського пішака”.

Як Манафорт допомагав Януковичу

Вдатися до послуг пана Манафорта Януковичу порадив український олігарх Рінат Ахметов, якого до цього консультував американець. В ході кампанії 2004 року пану Януковичу допомагали політтехнологи з Росії. Як повідомляють, він залишився ними незадоволений і вирішив вдатися до допомоги заморського піарника.

Пол Манафорт відомий своїм умінням триматися в тіні, але, як відзначала та ж New York Times, його почерк скоро можна було упізнати в грамотно організованих виборчих заходах пана Януковича, в його промовах і в тому, як той подавав себе зовнішньому світу.

Багато хто вважав місію пана Манафорта щодо поліпшення образу Януковича безнадійною. “Консультувати Януковича – це як фарбувати губи свині”, – зауважив в інтерв’ю англійській Guardian колишній співробітник держдепартаменту Девід Кремер, який відав при Буші-молодшому російськими та українськими справами.

Але Пол Манафорт дав своєму клієнтові ряд слушних порад, в тому числі виступати не лише російською, але й українською, а також не просторікувати, а висловлюватися компактно.

Якщо раніше “Партія регіонів” робила агітаційні кліпи, в яких пан Янукович торочив у камеру, то тепер його показували на залитій сонцем вулиці в оточенні щасливих громадян.

Пан Манафорт зображував Віктора Януковича незрозумілим лідером і пояснював його погану репутацію на Заході небажанням останнього відмовитися від уявлень часів “холодної війни”.

Кілька консультантів, які працювали з паном Манафортом в той період, сказали сайту Politico, що він щиро вірив в Януковича як лідера і сумнівався, що його прозахідні суперники принесуть Україні більше користі, ніж він.

Зараз пан Манафорт не приймає докорів з приводу своєї колишньої роботи на Януковича і неодноразово заявляв в інтерв’ю, що допомагав зробити Україну європейською країною.

“Я тут не лише заради виборів, – сказав він New York Times в 2007 році. – Я намагаюся зіграти конструктивну роль у створенні демократії”.

Дружба з олігархами і позов Тимошенко

Після перемоги свого клієнта на виборах в 2010 році, пан Манафорт залишився в Україні як його радник і одночасно займався бізнесом, який звів його з тамтешнім олігархом Дмитром Фірташем і російським мільярдером Олегом Дерипаскою.

У 2011 році колишній прем’єр-міністр України Юлія Тимошенко, яка перебувала на той момент в ув’язненні, подала до манхеттенського федерального суду позов, в якому фігурували і пан Манафорт, і пан Фірташ, і кримінальний авторитет Семен Могилевич.

Тимошенко звинувачувала пана Манафорта в тому, що він брав участь у складній схемі, метою якої було поквитатися з нею і її політичними спільниками за те, що вони завадили Фірташу наживатися на імпорті російського газу.

Поміж іншого з матеріалів справи випливає, що наприкінці 2008 року пан Манафорт і фірташівський холдинг обговорювали плани придбання ділянки землі, на якій стояв знаменитий манхеттенський готель Drake. Спроба залучити пана Трампа в ролі інвестора до цього проекту успіху не мала, і зрештою, угода не відбулася.

Пані Тимошенко стверджувала, що таким чином пан Манафорт допомагав пану Фірташу відмивати гроші.

У 2014 році федеральний суддя відмовився розглядати позов. Пояснив своє рішення відсутністю юрисдикції. Він також констатував, що пані Тимошенко не змогла переконливо довести наявність злого умислу в діях пана Манафорта.

Утім, повідомлення ЗМІ про спірні зв’язки Манафорта поки анітрохи не зашкодили його нинішньому босу.

Let’s block ads! (Why?)

Джерело