Чи складніші для веганів екстремальні навантаження?
Марія Стридом вирушила на Еверест з чіткою місією.
Ця 34-річна альпіністка, яка народилася у ПАР, а останнім часом викладала в одній з бізнес-шкіл Мельбурна, хотіла зійти на найвищу гору світу разом з чоловіком і подати унікальний у своєму роді приклад.
інтерв’ю, опублікованому у березні на сайті її університету, пані Стридом розповіла, що вона та її чоловік Роберт є веганами і сподіваються прокласти своїм однодумцям шлях, піднявшись на Еверест та інші найвищі вершини різних континентів.
“Багато хто помилково уявляє, нібито вегани не отримують повноцінного харчування й тому фізично слабкі, – сказала вона. – Подолавши сім вершин, ми хочемо довести, що вегани здатні на все”.
На жаль, Марія не зійшла на Еверест. Вона стала однією з трьох осіб, які минулого тижня поклали на цій горі своє життя.
Марія померла у суботу, не дійшовши до вершини; схоже, що причиною її смерті стала висотна хвороба. Роберт, за словами очевидців, також захворів, але вижив.
Відколи це стало відомо, журналісти не оминають увагою систему харчування подружжя Стридом. Утім, невідомо, чи справді воно стало однією з причин сумного кінця.
Чи права була Марія, заперечуючи стереотипи про веганів? І які особливі складнощі постають перед тими з них, хто бажає пригод і активного життя?
Фізіологічні аспекти
Дотримуючись дієти, що виключає м’ясо, рибу та молочні продукти, вегани ризикують лишитись без певних харчових елементів, необхідних для нарощування сили. Знайти альтернативні джерела цих елементів – непроста задача.
“Це можливо, і тоді вегани можуть бути серйозними чи навіть видатними спортсменами, – каже доктор Френкі Філліпс, ліцензований дієтолог Британської дієтичної асоціації. – Так, це можливо, але складніше у порівнянні з традиційним харчуванням”.
За її словами, можливими наслідками незбалансованого веганського раціону можуть бути посилене відчуття втоми (через зниження рівня заліза), м’язова слабкість (через недостатнє споживання амінокислот, що сприяють утворенню кров’яних клітин) і ризик переломів кісток (через брак кальцію).
Всі необхідні елементи можна отримувати з продуктів, “дозволених” веганською дієтою, або з харчових добавок, каже пані Філліпс. Для максимального ефекту, краще поєднувати кілька джерел – наприклад, бутерброд з арахісовим маслом містить два джерела амінокислот.
Втім, за словами доктора Філліпс, вегани, які планують займатися екстремальним спортом, мусять обов’язково проконсультуватись з дієтологом.
“Інше питання – це, власне, кількість харчів, які вам необхідні”, – додає вона.
В експедиції на Еверест це питання виходить на перший план, адже кожен кілограм треба тягти на собі угору.
“У продуктах тваринного походження зазвичай більша концентрація енергії, білків, вітамінів і мінералів на одиницю ваги”, – відзначає доктор. – “Оскільки у веганському раціоні набагато більше клітковини, спортсменам треба більше часу, щоб поїсти. Згадайте велоперегони “Тур де Франс” – велосипедисти мають лічені секунди, щоб прийняти додаткові мінерали”.
Втім, вегани мають і одну серйозну перевагу над спортсменами-м’ясоїдами: меншу вагу.
“Більшість веганів значно стрункіші, – каже доктор Філліпс. – Їхня жирова маса набагато менша”.
Веган, який зійшов на Еверест
За два дні до спроби Марії Стридом та її чоловіка на Евересті побував інший альпініст-веган.
Кунтал Джойшер, програміст і уродженець Мумбая, що нині мешкає у Лос-Анджелесі й захоплюється альпінізмом і екстремальною фотографією,
написав у мережі Instagram, що дійшов до вершини.
Це була вже не перша його спроба піднятися на неї. У 2014 р. поблизу базового табору Евересту стався найбільший нещасний випадок:
величезна лавина забрала життя 16 шерпів. Альпіністський сезон закрили, і пан Джойшер був змушений перервати сходження.
Потім, у квітні минулого року, в Непалі був потужний землетрус, який знищив більшу частину того ж базового табору – якраз коли там перебував пан Джойшер.
У 2014 р., зійшовши на російський Ельбрус в умовах шаленого вітру і білої імли, пан Джойшер написав статтю для онлайн-видання Huffington Post, в який пояснив, як він переніс це випробування, не відступаючи від веганської дієти.
“Мені вдалося пристосуватися до надскладних умов, беручи енергію від корисних веганських продуктів, таких як сирі овочі та фрукти, гречка й рис, білий хліб, сушені фрукти та горіхи”, – написав він.
“У раціоні альпіністів, що піднімаються на значну висоту, завжди багато вегетаріанських продуктів. Зробити меню веганським – не така вже й складна задача”, – додав альпініст-веган.
За його словами, важче було знайти одяг та спорядження, які були б сумісними з принципами веганства – наприклад, йому так і не вдалося знайти альтернативу пуховій куртці, необхідній на найвищих ділянках маршруту.
Інші відомі спортсмени-веганиВінус і Серена Вільямс
Сестри-тенісистки називають себе “майже веганками” – в їхньому переважно веганському раціоні зрідка трапляються продукти тваринного походження.
Вінус також має синдром Шегрена – автоімунне захворювання – і тому мусить пильнувати, що вона їсть.
Тенісистка дійшла висновку, що веганська дієта найкраще відповідає її потребам.
“Треба стежити за всім своїм раціоном, за всім, що кладеш собі у рот, включно з харчовими добавками, – сказала вона
в інтерв’ю журналу Shape. – Я постійно цьому вчуся і сподіваюся й надалі удосконалювати свою систему”.
Девід Хей
Британський боксер і колишній чемпіон світу у важкій ваговій категорії став веганом два роки тому з етичних міркувань, але вже зауважив, що це пішло на користь його здоров’ю і допомогло позбавитись зайвої жирової маси.
“М’ясо, яке споживають люди, часто є генетично модифікованим, а навіть якщо ні, то ці тварини споживали генетично модифіковану їжу, – сказав він в
інтерв’ю газеті Telegraph. – Людям складно перетравлювати таку їжу, тож виключення її з раціону відразу зробило мене здоровішим і сильнішим”.
Він також сказав, що зміна системи харчування миттєво позбавила його екземи і проблем з лупою.
Меган Дюамель
Канадська чемпіонка світу з фігурного катання стала веганкою у 2008 р., прочитавши книжку про веганство, яку випадково придбала в аеропорту.
“Готуючи собі сніданок, я думаю: що дасть мені більше енергії, щоб краще тренуватись і бути більш зосередженою впродовж тривалого часу? Увечері ж моя логіка інша: що я можу з’їсти, щоб краще відновити сили, адже вони знадобляться мені завтра на тренуванні?” – сказала спортсменка кореспондентові
каналу CBC Sports.