Чи стане рекордсменом 137-річний кіт – преса
В останній день травня західна преса пише про відсутність консенсусу серед країн-членів НАТО щодо протистояння Росії, а також про необхідність спільної лінії поведінки для обох сторін після референдуму у Великобританії.
Розбіжності та протиріччя
Серед країн НАТО і досі немає консенсусу щодо того, як протистояти Росії. Як зазначає International New York Times, ілюстрацією цьому стали суперечки щодо розміщення бойових батальйонів альянсу у чотирьох країнах-сусідах РФ.
“Європейські країни надто повільно підвищують витрати на оборону. А деякі – приміром, Італія – і досі їх зменшують. Франція повернулася до традиційного скептицизму щодо альянсу, а Росія в цей час відкрито мовить про використання тактичної ядерної зброї”, – описує ситуацію газета.
Питання з розміщенням чотирьох батальйонів, кожен з яких складатиметься із 1,000 солдатів, альянсу треба вирішувати швидко, щоби встигнути до липневого саміту у Варшаві, наголошує газета. Поки що взяти на себе по батальйону пообіцяли Великобританія, Німеччина та США. Четверту країну досі шукають.
На тлі цих розбіжностей особливо актуальною проблемою для НАТО постає нова військова доктрина Росії. Зокрема, її пункти про можливість використання ядерної зброї, наголошує видання. У НАТО на це відповідають, що власний ядерний арсенал альянсу спрямовано лише на стримування. “Але поки у світі існує ядерна зброя, нам доведеться залишатися ядерним альянсом”, – цитує International New York Times генсека Йєнса Столтенберга.
Варіант “А” і варіант “Б”
Після референдуму про вихід Великобританії з ЄС країна муситиме розробити чітку лінію поведінки для обох сторін – яка б з них не перемогла. Про це у колонці для Daily Telegraph пише колишній міністр закордонних справ країни Вільям Хейг. На його думку, замислитися над цим треба вже зараз.
Наш референдум, президентські виборі у Австрії, фінансова допомога Греції та криза з біженцями чітко свідчать, що потрібні негайні зміниВільям Хейг, екс-міністр закордонних справ Великої Британії
“Якщо ми залишаємося у Європі, наступні півтора роки стануть нашим найкращим шансом підштовхнути ЄС у правильному напрямку, кульмінацією чому стане президентство Великобританії в ЄС у другій половині року. Наш референдум, президентські вибори у Австрії, фінансова допомога Греції та криза з біженцями чітко свідчать, що потрібні негайні зміни”, – наголошує пан Хейг.
У випадку перемоги прибічників виходу країни з Євросоюзу, країну очікує певна нестабільність, яка розтягнеться на кілька місяців, пише екс-міністр. Спочатку лідерам країни доведеться визначитися із предметом подальших переговорів з ЄС – чи то буде приєднання до Європейської економічної зони разом з Норвегією, чи то угода про вільну торгівлю з ЄС.
Поки ці питання вирішуватимуться, у бізнес-секторі призупиняться інвестиції та створення робочих місць, а шотландці знову почнуть обговорювати можливий вихід з Великобританії, попереджає екс-посадовець. “Виникне нагальна потреба у чіткій та однозначній стратегії, яка б надала упевненості бізнесу, та якої можна буде дотримуватися навіть у жахливому сценарії, якщо шотландці віддаляться від нас”, – зазначає пан Хейг.
Студентів-іноземців стає менше?
Дедалі менше студентів-іноземців висловлюють бажання навчатися у Великій Британій. Про це пише Financial Times, з посиланням на дані щодо кількості заяв на студентські візи.
Як зазначає газета, минулого року кількість заяв на отримання студентських віз від абітурієнтів з-поза меж ЄС зменшилася на 6% і досягла найнижчого показника за останні дев’ять років. Видання пише, що причиною цьому стали нові правила, які ввели у 2011 році, щоби зупинити зловживання студентськими візами.
“Критики такої політики кажуть, що антиміграціна риторика також відлякує справжніх студентів, які могли б приїхати до Британії. Деяким також завадили зміни у правилах 2012 року, які означають, що студентам вже не можна залишатися та працювати у Британії протягом двох років після випуску”, – пояснює газета.
Експерти вважають, що ці жорсткі заходи вдарили не тільки по самих студентах, а й по британських університетах, для яких студенти з-за кордону є важливим джерелом прибутку, додає Financial Times.
Кіт віком 137 років
Британський кіт на ім’я Генрі може стати найстарішим у світі. Як розповідає Daily Mail, пухнастий звір, що живе зі своєю хазяйкою у Норвічі, цього року відсвяткував свій 30-й день народження – у котячому віці ж це означає 137 років.
Титул найстарішого у світі кота Генрі може успадкувати від свого сіамського колеги на ім’я Скутер, який помер цього місяця на 31-му році життя.
Щоправда, для того щоби довести справжній вік свого улюбленця, його володарці Саллі Браун доведеться надати представникам Книги рекордів Гіннесу докази – зокрема, сертифікат від ветеринара, а також фотографії кота, зроблені протягом років, розповідає газета.
Сама ж пані Браун каже, що взяла Генрі з притулку для котів ще у 1986 році. За її словами, секрет довголіття її улюбленця – правильній раціон, любов та власний ветеринарний досвід. Зокрема, вона годує Генрі тільки натуральним кормом від шведського виробника, а також кілька разів на тиждень пригощає рибою та куркою, додає Daily Mail.
Яна Люшневська, Служба моніторингу BBC