Як не гаяти час, як встигати все, як перестати сумніватись у власній величі, як стати щасливим і нарешті заробити мільйон? Видання з такими назвами можна побачити у будь-якій книгарні.

Більше того, ці книги часто у топі продажів.

У США так званий self-help сектор (тобто книги “поможи собі сам”) – це мільярдні обороти ще з вісімдесятих. Кожен надіється на чудодійний ефект.

Про автора

Євгенія Кузнєцова

Захистила дисертацію з міжнародних і міжкультурних досліджень, останні 5 років працювала в дослідницькій групі “Соціокультурні виклики і права людини у світі що міняється” (Університет Деусто, Іспанія).

Віртуальна антропологія, наука про життя людей онлайн і їхню взаємодію з різними гаджетами – одна з основних сфер, які мене захоплюють.

Вчені з університету Монреалю вивчили особистісні характеристики групи з тридцяти людей, половина з яких були читачами мотиваційних книг.

Учасники експерименту, які читали мотиваційні книги, виявились більш схильними до стресу і показали вищий рівень депресивної симптоматики.

Група читачів книг по самодопомозі була в свою чергу розділена на дві підгрупи: ті, хто надають перевагу книгам про певні проблеми (наприклад, як вміти пробачати), і ті, хто читають книги орієнтовані на саморозвиток (як стати сильнішим, як перестати хвилюватись і почати жити тощо).

Читачі проблемно-орієнтованих книг виявилися більш схильними до депресії, а любителі книг із саморозвитку продемонстрували більшу чутливість до стресів.

Вчені, однак, невпевнені що є першопричиною – чи самі книги чи те, що якраз більш схильні до депресивних станів і стресів люди власне і читають такі книги.

Проте у висновках експерименту вчені підкреслюють – дослідження свідчить, що книги не дають чудодійного ефекту.

Можливо, ефект від таких книг можна порівняти із дієтичним мисленням. На першому етапі дієти – стрибок у настрої, гордість за себе, але потім, коли людина відступається від плану дієти, вона часто звинувачує себе у слабкості, відчуває цілий спектр негативних емоцій направлених проти себе.

Соня Люп’єн, директор Центру вивчення стресу в університеті Монреаля, наполягає, що треба уважніше ставитись до мотиваційних книг, перевіряти авторів та джерела, на які вони посилаються

Дуже поширена порада у мотиваційних книгах щодо того, як підняти самооцінку і почати мислити позитивно – це промовляти до себе (іноді дивлячись у дзеркало): “мене усі люблять”, “мені все вдасться” тощо.

Дослідники з університету Ватерлоо перевіряли, чи справді така техніка здатна позитивно вплинути на самооцінку.

Вони відібрали людей з низькою та високою самооцінкою й попросили повторювати ці фрази, а потім спостерігали їхню реакцію і настрій. Як виявилось, люди з низькою самооцінкою почувались гірше після повторення таких фраз порівняно з контрольною групою, яка ці фрази не повторювала. Люди ж з високою самооцінкою почувались після мотиваційних фраз дещо краще, але дуже незначною мірою.

Після отриманих результатів вчені вирішили провести ще один експеримент в рамках якого виявили, що люди з низькою самооцінкою почуваються краще, якщо дозволяють собі думати негативні речі про себе. Тобто повторення позитивних фраз, на зразок “я приймаю себе повністю” чи “у мені все прекрасно”, викликає у них стрес і спад настрою.

Отже, повторення позитивних тверджень про себе має незначний позитивний вплив лише на людей з високою самооцінкою. Люди ж з низькою самооцінкою не тільки не починають оцінювати себе краще, а й почуваються гірше.

Соня Люп’єн, директор Центру вивчення стресу в університеті Монреаля, наполягає, що треба уважніше ставитись до мотиваційних книг, перевіряти авторів та джерела, на які вони посилаються.

І все одно ніяка книга, на думку дослідниці, не може замінити фахової психологічної допомоги, проте хороша книга може пояснити природу стресу і тривог, а також спонукати людину звернутись до спеціаліста.

Let’s block ads! (Why?)

Джерело