У неділю на стадіоні “П’єр Муруа” в Ліллі національна збірна України проведе свій перший поєдинок на чемпіонаті Європи 2016. Суперник найскладніший – чинні чемпіони світу німці.

Спеціалісти і букмекери навіть шанси на нічию команди Михайла Фоменка вважають примарними.

Але то лише на перший погляд все так безнадійно для українців. Сучасний “Бундес-майншафт” не виглядає настільки бездоганним, як два роки тому в Бразилії, коли підопічні Йоахіма Льова виграли четвертий в своїй історії мундіаль.

Фактор Мюллерів

На двох останніх чемпіонатах Європи Німеччина була близькою до чемпіонства. Але в 2008-му програла у фіналі іспанцям, а в 2012-му на стадії півфіналу зупинилася на італійцях.

Виходить, що з часу останнього тріумфу “Бундес-тіму” на континентальній першості минуло вже 20 років.

У 1996-му на лондонському “Вемблі” третю в історії перемогу на Євро в матчі з чехами німцям, очолюваним Берті Фоґґсом, принесли два голи Олівера Біргоффа.

Вперше ще збірна ФРН перемагала на Євро в 1972-му, коли у ворота українського голкіпера команди СРСР Євгена Рудакова три м’ячі без відповіді забили Ґерд Мюллер (двічі) та Герберт Віммер.

У 1980-му німці стали переможцями Євро, здолавши 2:1 у Римі Бельгію. Тоді обидва голи в складі чемпіонів забив Горст Грубеш.

Цікаво, що в кожній з чемпіонських команд знакову роль відігравали футболісти з прізвищем Мюллер. Найзнаменитіший з них – Ґерд – у 1972-му забив по два м’ячі у півфіналі і фіналі Євро. Гансі Мюллер був ключовим хавбеком у 1980-му. Можна ще згадати й Андреаса Мьоллера, який був ключовим виконавцем Бундес-тіму-1996.

Сучасному Мюллеру – Томасу – 26 років. Він – лідер нинішньої збірної Німеччини. На дебютному для себе Євро в Україні і Польщі Томас відіграв усі п’ять поєдинків, але проявити свої бомбардирські таланти не зумів жодного разу.

Історія протистояння

Щоправда, одного разу в Києві Томас Мюллер таки забивав. Сталося це 11 листопада 2011-го в матчі-відкритті реконструйованого НСК “Олімпійський”.

Завдяки тому голові німці уникнули поразки в товариському поєдинку з Україною і зіграли 3:3.

Заведена емоційно синьо-жовта команда після м’ячів Андрія Ярмоленка, Євгена Коноплянки та Сергія Назаренка вела по ходу зустрічі 2:0 і 3:1, але втримати перевагу не змогла.

До Мюллера в складі гостей тоді забивали інший лідер нинішньої команди Тоні Крос, а також Сімон Рольфес.

То було останнє побачення теперішніх суперників.

Уперше ж вони зустрілися у відбірному турнірі до мундіалю-1998. В обох матчах тоді збірна України виглядала достойно, але забити Андреасу Кепке бодай раз не змогла. У Бремені ж німці завдяки м’ячам Біргоффа і Маріо Баслера виграли 2:0, а в Києві відстояли нульову нічию.

У відбірному турнірі наступного чемпіонату світу жереб звів Україну й Німеччину в раунді плей-оф.

У Києві “Бундес-майншафт” діяв у закритій манері й відстояв сприятливу для себе нічию. На гол Геннадія Зубова тоді в першому ж таймі відповів Міхаель Баллак. А ось у Дортмунді німці “розчавили” українську команду впродовж перших 15-ти хвилин – за цей відрізок той же Баллак, Олівер Нойвілль та Марко Ремер забили Максимові Левицькому тричі. На початку другого тайму Баллак забив учетверте, а гол Андрія Шевченка наприкінці зустрічі складно було назвати навіть голом престижу.

Нове обличчя

Йоахім Льов – тренер переможець. Його називали творцем німецьких успіхів ще відтоді, як він у статусі асистента Юрґена Клінсманна дійшов до півфіналу домашнього мундіалю-2006.

Після цього Льов очолив “Бундас-тім” вже повноцінно. Крім фіналу і півфіналу на Євро, команда під його керівництвом дійшла до півфіналу чемпіонату світу-2010 і виграла останній мундіаль-2014.

Втім, в останньому відбірному циклі “Бундес-майншафт” виглядав непереконливо. Німці посіли підсумкове перше місце, але зазнали двох поразок – від поляків та ірландців.

Безпосередньо перед Євро-2016 команда Льова, перемігши експериментальний склад збірної Італії 4:1, програла 2:3 англійцям і 1:3 словакам.

Завершили підготовку німці важкою перемогою 2:0 над угорцями. Єдиним позитивом у їхній грі була відсутність пропущених м’ячів.

Власне для українців, може, то й добре, що команда зустрічається з Німеччиною на самому початку другого в своїй історії Євро. Йоахім Льов не поспішає набирати оптимальну форму для команди. Вочевидь він розраховує, що його футболісти пройдуть групу на класі, а обертів наберуть вже у поєдинках на виліт.

Причиною ж певного спаду в грі німців можна назвати суттєве омолодження складу. Показово, що з 23-х футболістів, які стали чемпіонами світу-2014, до заявки на Євро-2016 потрапили лише 12. При цьому середній вік команди складає 25,43 роки. Молодшою за німців на цій континентальній першості буде лише збірна Англії.

Склад

Перед потребою будувати нову команду Йоахім Льов опинився ледь не одразу після мундіалю-2014, коли в 28-річному віці вирішив завершити виступи за збірну її капітан Філіпп Лам.

Немає в команді вже й іншої знакової особистості – досвідченого нападника Мирослава Клозе.

Оскільки позиція центрфорварда для німецького футболу нині проблемна, довелося тренеру на завершальному етапі довикликати призабутого Маріо Ґомеса з турецького “Бешикташа”, якому зараз 30 і який свій останній поєдинок у складі збірної провів у Харкові ще під час Євро-2012.

Такий хід Льова можна зрозуміти, адже єдиним конкурентом Ґомеса за місце у складі буде інший старожил – теж 30-річний Лукас Подольскі.

Має проблеми тренер “Бундес-майншафту” і на інших позиціях.

Спершу через травму команда втратила опорного хавбека Ілкая Ґюндоґана, а за два тижні до початку Євро зламався Марко Ройс.

Натомість основний правий оборонець Антоніо Рюдіґер навіть потрапив до остаточної заявки, але отримав на тренуванні розрив передньої хрестоподібної зв’язки правого коліна. Довелося тренерові в спішному порядку довикликати з леверкузенського “Байєра” Жонатана Та.

Незмінним у порівнянні з мундіалем-2014 у німців залишається лише центральне ядро оборони, у якому надалі грають воротар Мануель Нойєр і стоппери Жером Боатенґ і Матс Гуммельс.

Праворуч у захисті Рюдіґера вочевидь замінить Емре Джан з англійського “Ліверпуля”, а зліва майже незамінною постаттю є Йонас Гектор з “Кьольна”.

В опорній зоні Льов продовжує довіряти досвідченим Бастіану Швайнштайґеру з англійського “Манчестер Юнайтед” і Тоні Кросу з іспанського “Реала”, а першим запасним на цій позиції є інший “динозавр” – Самі Хедіра з італійського “Ювентуса”.

Томас Мюллер у Льова традиційно грає з акцентом на правий край. За право зіграти в основі на позиції лівого вінґера замість Ройса посперечаються Юліан Дракслер та Андре Шюррле, які представляють “Вольфсбурґ”.

На позиції плеймейкера основним вважається Маріо Ґьотце з “Баварії”, але він при потребі може зіграти і в ролі “прихованого” форварда. У такому разі роль “десятки” виконуватиме Месут Йозіл з англійського “Арсеналу”.

Let’s block ads! (Why?)

Джерело