Чому санкції проти РФ неефективні – ЗМІ
Сьогодні іноземна преса продовжує писати про наслідки референдуму у Великій Британії та відставку британського прем’єр-міністра Девіда Кемерона, а також розмірковує над тим, чому західні санкції проти Росії неефективні.
“Народження нової Британії”
Новини про результати вчорашнього референдуму у Великій Британії, згідно з якими країна виходить зі складу ЄС, а також заява британського прем’єр-міністра Девіда Кемерона про відставку заповнили перші шпальти всіх європейських видань.
Так, британська Daily Telegraph опублікувала на першій сторінці статтю під заголовком “Народження нової Британії”, у якій повідомляє про те, що екс-мер Лондона Борис Джонсон та міністр юстиції Майкл Ґоув готують “команду мрії”, аби взяти на себе лідерство у Консервативній партії, і як результат, поборотися за крісло прем’єра.
З Британією Німеччина втратила одного зі своїх найважливіших партнерів у ЄС. Європа, що вражена кризою, збагатилася ще однією катастрофою. На континент чекають місяці, а може і роки невизначеності.Bild
Інше британське видання Independent розмістило фото пана Кемерона із підписом “Захопили зненацька”. Бізнес-видання Financial Times у заголовку написало “Британія прощається з Європою”.
Німецька Bild назвала вчорашній день “Темним днем для Європи” та зазначила: “Донедавна ми мали надію, проте марно. Відбувся ‘брекзит’. З Британією Німеччина втратила одного зі своїх найважливіших партнерів у ЄС. Європа, що вражена кризою, збагатилася ще однією катастрофою. На континент чекають місяці, а може і роки невизначеності.”
Іспанська El Mundo зазначила, що “Британія знову стає островом” та додала, що пан Кемерон вчинив “політичне харакірі” на очах у цілого континенту. Насамкінець, газета підкреслила, що попри невизначеність майбутнього, “Велика Британія була, є та залишиться Європою”.
Майбутнє Британії: замало оптимізму
У майбутньому Великої Британії небагато оптимізму, вважає Independent.
На думку видання, наслідки “брекзиту” будуть відчутні далеко за межами країни, а у її майбутньому тепер немає жодної впевненості.
Протягом наступних трьох місяців до нашої економічної лихоманки додасться ще і політична психодрама, якої Девіду Кемерону завжди вдавалося уникнутиIndependent
“Частково через те, що це шок, а також тому, що це попередження стосовно того, що цей результат є викликом для фундаменту Європи, нашої демократії та нашого королівства, яке може стати черговою жертвою волі народу”, – зазначає видання у редакційній статті.
Independent переконана, що чи не найбільшим ударом стане нестабільність на фінансових ринках, на подолання якої знадобиться час.
“Протягом наступних трьох місяців до нашої економічної лихоманки додасться ще і політична психодрама, якої Девіду Кемерону завжди вдавалося уникнути”, – пише видання.
Окрім цього, нависла загроза можливого виходу інших країн-членів з союзу.
Видання зазначає, що лише незначна кількість з тих, хто брав участь у референдумі, справді розуміється на тому, як функціонує ЄС, а через декілька днів більшість з прихильників “брекзиту” зрозуміє, що Великій Британії у ЄС було не так уже і погано.
“Британські виборці рухаються до невідомого, й абсолютно невідомо, чи ті, хто за кермом, міцно за нього тримаються”, – підсумовує Independent та попереджає, що все може завершитися “жахливою аварією”.
Жахливе британське лицемірство
Своїми думками щодо причин і наслідків британського референдуму, який відбувся 23 червня, поділився із польським виданням Rzeczpospolita колишній президент Польщі Александер Квасневський.
На його думку, голосування на підтримку виходу з Євросоюзу стало проявом “жахливого британського лицемірства”. Видається, що політика особливо вразили “антимігрантські” настрої у Великій Британії, які зіграли роль у виборі, зробленому мешканцями цієї країни на референдумі.
“Я часто буваю в Лондоні, користуюся там таксі. Я не бачив таксистів-британців. Я живу в готелях. Я не зустрічав ані швейцарів-англійців, ані англійських покоївок. Рідко я бачив офіціанта-британця. А коли зустрічаюся із тамтешніми менеджерами, я бачу менеджера-поляка”, – розповів виданню Олександр Кваснєвський.
“Вони просто потребують мігрантів, як повітря. Водночас, вони використовують їх, аби створити негативний фон: ніби-то вони зжирають соціальні фонди і завдають шкоди британським традиціям”, – додав екс-президент РП. Саме в цьому і полягає “жахливе британське лицемірством”, переконаний Кваснєвський.
Екс-президент Польщі звернув увагу на те, за яких економічних умов на континенті відбувся британський референдум.
“Ми щойно пережили велику економічну кризу, яку можна порівняти з кризою 30-х років минулого століття. Цей факт, імовірно, був недооцінений у Європі. Криза 30-х років завершилася великою війною. Зараз ми не маємо ані війни, ані навіть революції, але є інфляція, яка, як правило, і є результатом кризи. На даний момент, у нас є вихід Великої Британії з ЄС. Це ще не найбільша біда, але велика головний біль. Я думаю, однак, що наслідком цієї кризи є зубожіння багатьох людей, саме ці люди і не захотіли не голосувати за нінішній стан справ”, – цитує Александра Кваснєвського Rzeczpospolita.
Санкції: малий пряник, середній батіг
Впливове британське видання Economist піддає сумніву ефективність антиросійських економічних санкцій. У своїй статті під заголовком “Малий пряник, середній батіг” тижневик посилається на певних критиків Заходу, за словами яких, ці заходи вживаються лише для того, аби дозволити США та Європі показати, що вони роблять принаймні щось, “не змінюючи поведінку Росії або не допомагаючи стабілізувати ситуацію в Україні”.
Американські дипломати наполягають, що санкції “стримали Росію від захоплення більшої частини української території”. Проте нові наступальні дії почалися набагато пізніше після впровадження обмежувальних заходів, зазначає видання.
“Важливішим є те, що на Донбасі Росія не переслідувала захоплення території, на відміну від Криму. Вона, скоріше, хотіла дестабілізувати Україну та таким чином продемонструвати власному народу та іншим пострадянським республікам, що будь-який бунт призведе до кровопролиття”, – пише Economist.
Зараз одним із завдань збереження санкцій є тиск на Москву з метою дотримання мінських угод, яка досі “зробила мало”, аби покласти кінець конфлікту на Сході України.
Іншою метою є змусити оточення президента Росії Володимира Путіна переконати його “стримати свою політику”.
Більшість фахівців погоджуються, що санкції набагато менше вдарили по російській економіці, ніж падіння ціни на нафту. За їхніми словами, найефективнішими виявилися заходи, що обмежували кредитування російських банків та компаній. Окрім цього, російська економіка понад усе потребує інвестицій, яких зараз не отримує від Заходу.
“Навмисна невизначеність має ефект хвиль: інвестори відмовляються фінансувати навіть ті компанії, яких немає у переліку”, – зазначає видання.
Проте у Кремлі переконані, що “недолугість” України, розкол у Європі та перемога Дональда Трампа на виборах у США покладуть кінець санкціям.
“Доки Росія плекає такі надії, санкції не зможуть приборкати її поведінку”, – підсумовує Economist.
Служба моніторингу ВВС