Сьогодні Україна зі скорботою схилила голову в пам’ять про тих, хто загинув під час Волинської трагедії 1943 року. Тоді через дії нацистської Германії, яка штучно розпалювала ворожнечу між братніми народами, на Західній Україні загинули тисячі українців і поляків.

Після того, як Німеччина окупувала Україну, нацистська адміністрація проводила політику «поділяй і пануй». Так на Волині, яка увійшла до складу райхскомісаріату «Україна», німці протегували полякам. Це сприяло взаємним підозрам і звинуваченням у «зраді» та «праці на ворогів».

У листопаді 1942 – лютому 1943 років нацисти виселили поляків із низки сіл, заселивши на їхні місця українців. Загони Армії Крайової розцінили це як «співпрацю українців з німцями проти поляків» і в березні 1943 року розпочали акції помсти, які перетворилися на масові убивства.

Внаслідок кривавих розправ тисячі українців змушені були рятуватися втечею на Волинь. Саме там навесні 1943 року відбулася ескалація міжетнічного конфлікту. Польська поліція брала участь у німецьких каральних акціях проти українців. Тоді щойно створена Українська повстанська армія розпочала антинацистське повстання, а розлючені чутками про антиукраїнські погроми на Холмщині й Підляшші українські повстанці ліквідовували найактивніших колабораціоністів з числа поляків. Часто при цьому страждали їхні родини. Трагедія стала прямим наслідком розвитку подій уже під час німецько-радянської війни.

За роки незалежності Україна неодноразово зверталась до уряду Польщі з вибаченнями за трагічні події 1942-1943 років і обіцянкою забути взаємні кривди. У цьому році українці Європи звернулись до польської влади з проханням докласти зусиль для того, щоб не допустити перекручування історичних фактів. А 4 липня політичні та громадські діячі Польщі написали лист-звернення у зв’язку з 73-ми роковинами Волинської трагедії, адресований українцям. Вони попросили вибачення за кривди, завданні «братам українцям польськими руками».

Управління інформаційної політики та з питань преси облдержадміністрації

Джерело