У Львові говорили про супровід паліативного пацієнта
Днями в Патріаршому домі у Львові відбувся семінар-тренінг «Духовна опіка і психологічний супровід паліативного пацієнта» для священиків, медпрацівників та волонтерів Львівської, Сокальсько-Жовківської, Стрийської та Самбірсько-Дрогобицької єпархій УГКЦ. Захід відбувся з ініціативи Комісії УГКЦ у справах охорони здоров’я. Навчання провели Людмила Андріїшин, лікар паліативної допомоги, та о. Ярослав Рохман.
Священик розповідав про духовну опіку паліативного пацієнта та етичні засади супроводу наприкінці життя. А лікар – про особливості супроводу паліативного пацієнта та їх рідних. Пані Людмила поділилася власним досвідом праці з такими пацієнтами: «У випадках лікування безнадійно хворих осіб завжди сумніваєшся, чи правильно підбираєш слова. Не кожен медик і навіть капелан може бути добрим співрозмовником. Наша професійність і почуття милосердя повинні бути на одному рівні».
Які слова підбирати до агресивних пацієнтів і тих, які плачуть? «Вербальна і невербальна комунікація мають важливе значення. Також потрібно бути уважними, аби побачити деталі, бо неможливо наперед підібрати слова. Важливо у самій паліативній допомозі мати почуття милосердя та побачити життя очима того, з ким говоримо», – пояснила вона. Навіть коли приходить священик і виконує свої душпастирські обов’язки, чи лікар, який лікує, то тут «переважає більше технічна сторона і слово – єдиний інструмент супроводу». «Розмова – мистецтво, тому в спілкуванні із хворими нам потрібно з'ясувати, що є ресурсом підтримки для пацієнта. Наше завдання полягає в тому, аби людина не почувалася самотньою. Головне в таких комунікаційних стосунках – партнерство, аби хвора особа вважала себе рівноправним партнером-співрозмовником», – сказала лікар.
Департамент інформації УГКЦ