Досудове розслідування завершено. Але маю сумніви з приводу того, що у кримінальній справі буде щось більш достойне, ніж заява Януковича Путіну щодо застосування військ РФ. А воно має бути.

Почнемо зі звинувачень у посібництві щодо ст. ст. 110, 437 КК України.

Перше і ключове. Якщо Янукович пособник, то мають бути виконавці. Без звинувачувального вироку виконавцям звинуватити пособника у вчиненні злочину не можливо. Точніше, інколи можливо, але це не той випадок.

Виходячи з Повідомлення про підозру Януковичу від 28.11.2016 виконавцями є Шойгу С.К. та Герасимов В.В. Але між виконавцями та пособником має бути «умисна спільність». У згаданому Повідомлені про підозру ця обставина описана так: «Прибувши на територію Російської Федерації, Янукович В.Ф. у період з 27 лютого по 1 березня вступив у злочинну змову з не встановленими на цей час представниками влади РФ, які спільно з Шойгу С.К. та Герасимовим В.В. вчиняли умисні дії з метою зміни меж території України шляхом ведення агресивної війни».

Отже, для того щоби притягнути Януковича за пособництво у вчиненні дій з метою зміни меж території України шляхом ведення агресивної війни, лишилось лише встановити представників влади РФ, які спілкувались з цього приводу з Януковичем та діяли спільно з Шойгу С.К. та Герасимовим В.В. Крім інших складностей цієї задачі, якщо врахувати, що представники влади РФ, які мали відношення до подій у Криму та на Донбасі, досить часто вмирають і інколи не очікувано, шанси вирішити цю задачу дорівнюють нулю.

І, власне державна зрада, – ч.1 ст. 111 КК України. Тут слідство вважає, що Янукович діяв як виконавець. Задача, на перший погляд, наче спрощується. Мабуть саме цей епізод викликає у слідства найбільше оптимізму у зв’язку з отриманням заяви Януковича від 01.03.2014. Хоча, про цю заяву та її зміст, дослівно, йдеться у Повідомленні про підозру Януковичу В. Ф. від 28.11.2016. Може радіють, бо отримали її у належній процесуальній формі? Можливо, але і сам Янукович ніколи не заперечував існування такої заяви та її авторство.

Але облишимо цю заяву. Зрадів Юрій Віталійович і поділився своєю радістю зі співгромадянами через Фейсбук. Хтось з керівників ГПУ, не пам’ятаю хто, з дитячою безпосередністю також радів цьому здобутку. Врешті-решт, немало знайшлось в Україні людей, які щиро раділи цій «перемозі». Ну і добре. Мабуть у кожного з нас буває радість, або хороший настрій, просто так, без видимої причини.

Чому без видимої причини? А тому, що державна зрада у формі надання іноземній державі допомоги у проведенні підривної діяльності проти України це, за великим рахунком, та ж сама співучасть у злочині. Єдине спрощення для слідства полягає у тому, що за надання допомоги можна бути притягнутим до кримінальної відповідальності без притягнення до відповідальності тих, кому надавалась така допомога. Однак, це не позбавляє необхідності доводити наявність такої підривної діяльності; дій, які полягають у наданні допомоги і, найнеприємніше, спільності дій між «підривниками» і помічником, що свідчить саме про допомогу.

Проблема у тому, що «надання допомоги», це, фактично, посібництво. Надання допомоги, як форма державної зради, полягає в активних діях громадянина України, який сприяє іноземній державі, іноземній організації або їх представникам у проведенні підривної діяльності проти України шляхом надання порад, вказівок, засобів чи знарядь або усуненням перешкод. Потрібно відрізняти умисне надання іноземній державі, іноземній організації або їх представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України, і безпосереднє здійснення особою підривної діяльності проти України. Різниця як раз у тому, що особа, яка надає допомогу, діє умисно, спільно з тими, кому вона надає допомогу. В іншому випадку кожен діє самостійно і навіть якщо об’єктивно ці особи сприяють один одному, це ще ні про що не говорить. Навіть якщо ці дії мають єдину направленість, навіть якщо вони збігаються у часі і у них однакові мотиви, це ще не говорить про «надання допомоги».

Підкреслимо, що у ч. 1 ст. 111 КК України криміналізовано саме надання громадянином України допомоги у проведенні підривної діяльності проти України, а не безпосереднє здійснення такої діяльності. Таку діяльність можуть реалізувати лише іноземна держава, іноземна організація або їх представники. Ось резонансний приклад з судової практики. 12 травня, 2016 року Івано-Франківський міський Суд визнав Коцабу Р.П. невинуватим у пред’явленому за ч.1 ст.111 КК України обвинуваченні та виправдав його за цією статтею за відсутністю складу злочину (Вирок Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 12 травня 2016 року, справа № 344/4742/15-к, провадження № 1-кп/344/1/16). Далі дослівно. «…суд зауважує, що за ч.1 ст.111 КК України Кацабі Р.П. інкримінується умисне надання іноземній державі, іноземній організації або їх представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України, а не безпосереднє здійснення ним підривної діяльності проти України на шкоду її обороноздатності у сучасних умовах. У жодному з наданих стороною обвинувачення належному та допустимому доказі, в тому числі отриманому внаслідок проведення численних негласних слідчих (розшукових) дій, не міститься будь-яких відомостей про те, що вказані публічні виступи Кацаба Р.П. здійснював умисно саме для надання іноземній державі, іноземній організації чи їх представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України».

Тому, пане Генеральний прокурор, якщо Янукович обвинувачується у наданні допомоги РФ чи її представникам, що полягало у поданні Путіну заяви від 01.03.2014 року, то вже тепер необхідно встановити з ким конкретно умисно, спільно діяв Янукович. Це і буде першою щаблинкою у процесі доведення того, що Янукович діяв саме з метою надання іноземній державі допомоги в проведенні підривної діяльності проти України. В іншому ж випадку, він буде продовжувати говорити те, що ви вже чули під час відеодопитів. Рятував націю, і все на тому.

От такі перспективи.

Так що, Юріє Віталійовичу, здобута гіркою працею заява Януковича, це лише краплина у тій річці, яку Ви вважаєте подоланою. Я вже якось Вам радив подивитись уважно. Може у пана Януковича є якісь легші у їх доведенні гріхи. Ну, може знову якась «шапка», чи у крайньому випадку, «квартира водію». Щось, що ви можете реально довести, щось, що ви можете реально показати міжнародним інституціям, щось, що реально підтверджує злочинну вдачу нашого бувшого гаранта.

 

Григорій Новицький,

доктор юридичних наук,

керівник Інформаційно-аналітичного центру Національної безпеки України

 

Джерело