Вслід за інформацією про умовне закриття російськими ляльководами у травні 2015 року проекту «новоросія», 27 серпня 2015 р. у Москві відбулася прес-конференція, присвячена створенню т. зв. міжрегіональної громадської організації «Союз добровольців Донбасу» (далі — СДД). Очолив союз «екс-прем’єр-міністр» терористичної організації «ДНР» Олександр Бородай. Уже в жовтні відбувся перший з’їзд організації. Основними (офіційними) цілями організації задекларували об’єднання, працевлаштування і допомогу «добровольцям», які воювали на Донбасі.

Керівники і члени організації від початку не приховували, що їх працедавець (хоч тут більше підходить термін «рабовласник») – це помічник президента РФ Владислав Сурков, якого називають «сірим кардиналом Кремля». Чому Сурков почав формувати й фінансувати СДД – ми спробуємо розібратися у черговому розслідуванні, у якому використаємо архіви листування заступника керівника СДД А. Пінчука.

Після провалу проекту «новоросія», відкликання зі сходу України російських політтехнологів і засвічених військових спеціалістів, досить широкі повноваження В. Суркова по Донбасу (на той момент ще основного куратора українського питання) суттєво обмежило вище російське керівництво. У компетенції Суркова на окупованих територіях Донбасу залишили питання, прямо пов’язані з політикою (зустрічі в рамках Мінських домовленостей, створення благоприємного медіа-образу для «лідерів» ОРДЛО, вибори на Донбасі, розкручування рухів á la «Донецька та Луганська республіки» і т. д.). Всі інші сфери діяльності поділили між собою російські спецслужби (ФСБ і ГРУ РФ), а також профільні міністерства РФ (Мінекономрозвитку та інші).

Надалі спроби Суркова впливати на питання по Донбасу, що були поза його компетенцією, присікали конкуренти. Найбільшого успіху в цьому досяг перший заступник директора ФСБ Росії Володимир Григорович Кулішов. Є підстави вважати, що після умовного закриття проекту «новоросія» саме він керує всіма призначеннями на окупованих територіях, контролює все, що туди потрапляє через «стрічку» і дуже не любить, коли хтось «пасеться у його городі».

Такий стан речей дуже образив «сірого кардинала Кремля». Як досвідчений кон’юнктурник, він запустив механізм (створив кишенькову ура-патріотичну організацію, яка в Росії в тренді), який може дати йому змогу найближчим часом відновити й посилити свій вплив не тільки на Донбасі, але й в інших галузях, що стосуються нацбезпеки РФ.

Особисте зацікавлення Суркова в діяльності СДД підтверджується тим, що цю організацію фінансує його бізнес-партнер Сергій Олександрович Астанін (генеральний директор Фонду підтримки та розвитку освіти і культури народів світу).

• Копія договору добровільного пожертвування від Астаніна Пінчуку

  

Для початку проаналізуємо основні результати діяльності СДД. Це дасть змогу встановити справжні цілі Суркова при створенні організації. Станом на початок 2017 року Сурков через Бородая зумів:

• «Підім’яти» під себе пропіарених лідерів і командирів терористів, використаних на Донбасі у 2014-2015 роках.

У СДД створена т. зв. «Рада командирів», яка має стежити за ситуацією на Донбасі і реагувати на зміни. Окремі ватажки досі командують в терористичній організації «ДНР», як, наприклад, спеціальний уповноважений представник СДД — Мамієв Олег Анатолійович (командир бригади «Пятнашка»).

 

Список ради командирів СДД

• Об’єднати під своє керівництво понад 10 тисяч російських «добровольців Донбасу» т. зв. першої хвилі. Всі вони мають бойовий досвід. Для координації роботи створено регіональні відділення СДД, представництва у федеральних округах і суб’єктах РФ, а також за кордоном.
• Налагодити співпрацю з громадськими військово-ветеранськими організаціями: Союз десантників Росії, Союз ветеранів Афганістану, Бойове Братство, Офіцери Росії, Казачі громади.Тільки казачий атаман Козіцин пообіцяв виділити Суркову за першим же покликом до 40-50 тисяч казаків.Дуже теплі робочі стосунки у керівництва СДД склалися з таким собі «товаришем Алексом» — представником т. зв. «Союзу десантників Росії», а по факту — високопоставленим співробітником ГРУ ГШ МО РФ, який курує цю організацію (цей персонаж і його роль в анексії Росією Криму заслуговують на окреме журналістське розслідування).
  • Налагодити співпрацю з проросійськими організаціями за кордоном (переважно на Балканах): Союз сербських ветеранів і добровольців (Сербія, Боснія і Герцеговина, Чорногорія, Македонія, Албанія, Болгарія, Греція), «63 бригада» (Сербія), Вітчизняний союз добровольців (Сербія), Балканське казаче військо (Чорногорія), Всесербський союз добровольців (Сербія), «Громада сербсько-російської дружби «Завєт» (Боснія і Герцеговина), Національно-культурна курдська автономія в Російській Федерації, «Speranza» (Італія), «Coordinamento sociale per Donbass» (Італія), «Fronte Europeo Sociale» (Італія), «LNR Today — Italia» (Італія), «Donbassforeningen Malmo» (Швеція), «EURO-RUS» (Бельгія), «Міжнародна асоціація блогерів» (Німеччина).

  Про можливу причетність членів СДД до спроби держперевороту в Чорногорії вже неодноразово писали у ЗМІ.

  Можемо тільки додати, що 30 вересня 2016 року в Чорногорію за завданням А. Пінчука (Сурков не міг про це не знати) прибув затятий терорист «ДНР», громадянин РФ Станіслав Олександрович Орлов (позивний «Іспанець», в минулому — ватажок розвідроти у Горлівці. Ролик про нього, знятий за сприяння СДД, — https://www.youtube.com/watch?v=3abIsGWd1nc). Нагадуємо, що за даними прокуратури Чорногорії, ліквідацію прем’єр-міністра країни терористи запланували на 16 жовтня 2016 року.

  Фото документів Станіслава Орлова.

Все це підтверджує, що члени СДД брали участь у підготовці держперевороту в Чорногорії. Сурков, напевно, дуже хотів розділити лаври переможців у випадку успіху цієї операції і не зміг лишатися осторонь.

• Почато процес вкорінення окремих підрозділів СДД у правоохоронні органи РФ і формування т. зв. недержавної системи безпеки.

Для початку керівництво СДД дало завдання територіальним підрозділам створити мережу приватних охоронних підприємств на території Росії, а також в окупованому Криму, що мало розв’язати питання з працевлаштуванням колишніх бойовиків на місцях і, що важливо, відкрити їм доступ до легальної зброї. Слід сказати, що процес спричинив доволі сильний опір з боку місцевих органів ФСБ, адже охоронні підприємства – це традиційне середовище існування відставних силовиків, тобто, ніша давно зайнята.

Паралельно Бородай і «Ко» працювали над питанням про формування з членів СДД т. зв. «Резервного добровольчого корпусу Росгвардії». Основне завдання Росгвардії – це захист керівництва РФ у випадку спалаху революційних настроїв. По суті такий «корпус» за потреби став би «неурядовою» силою, яка могла б розгромити антипутінські мітинги і маніфестації на місцях. Можливо, Сурков намагається продемонструвати відданість і готовність захищати Путіна від росіян, а можливо, навпаки – готує власну ПВК (приватна військова компанія) у власних інтересах.

Всі ці та інші питання Сурков обговорив з членами союзу 04 листопада 2016 року в «Президент-Готелі» під час засідання т. зв. ради командирів СДД.

• План заходу СДД у “Президент готелі”

  

Також в концепцію діяльності СДД вкладається сприяння Росгвардії в плані збору та обробки інформації як у відкритих джерелах, так і агентурним способом. Крім цього проробляється питання створення тренувальних таборів (законспіровані під навчальні центри для підготовки охоронців) для членів СДД по всій території Росії. Уже сьогодні можна говорити про діяльність двох таких таборів у Підмосков’ї (оборонно-спортивний комплекс «Преображенський») і в окупованому Криму (база «Ескі-Кермен», Бахчисарайський район). На них бойовики у форматі військово-спортивних зборів (тривалість – 24 дні) проходять фізичну, тактичну, вогневу, медичну та інженерну підготовку.

Сухий залишок

Сурков створив мобілізаційний резерв бойовиків, який можна використовувати не тільки на Донбасі, у Чорногорії та інших країнах, а й для досягнення внутрішньополітичних цілей у РФ. Він активно лобіює діяльність цієї організації. Робить він це тому, що на фоні міжнародних санкцій змінюється внутрішньополітична ситуація і розклад  сил у самій Росії. Крім цього, РФ змінює тактику поведінки щодо Донбасу: спроби дискредитувати незручні Мінські домовленості, визнання паспортів терористичних організацій «Л/ДНР», «націоналізація» промисловості окупованого Донбасу, підготовка до чергового загострення на Донбасі. Підвищення ставок потрібне для ведення переговорів на вигідніших для Кремля умовах.

В осяжному майбутньому для дестабілізації ситуації на Донбасі Путіну знову будуть потрібні російські маргінали-добровольці, бо активніше використання регулярної армії дуже підвищує ризики нових санкцій та інших заходів, що набувають дедалі чіткіших обрисів у контексті позовів у Гаазі. Надати цю армію «добровольців» Путіну зможе, як ви вже здогадалися, Владислав Сурков. Так «сірий кардинал Кремля» влаштує собі камбек і втре носа опонентам. Ось така багатоходовочка.

Але в цей час ФСБ не спить і дуже переживає за «свій город».
У 2016 році внутрішній конфлікт між ФСБ і АП РФ призвів до того, що ЦІБ ФСБ (що має, зокрема, зв’язки з Малафєєвим через Лігу безпечного інтернету) «віджав» зливний бачок, що працює під вивіскою «Шалтай-Болтай», а потім і тим і тим просто пожертвували, використавши, як одну з причин, злам приймальні і поштових скриньок Суркова Українським Кіберальянсом, а також інші причини, описані у статті: Хакерське Задзеркалля: чому почалися посадки офіцерів ФСБ РФ і полювання за «Шалтаєм-Болтаєм».

На цьому прикладі видно, що і російські добровільні терористи, які стали під знамена Суркова, ризикують одного чудового дня стати розмінною монетою. І почнуться посадки ще до рішень за позовами в Гаазі уже в самій Росії. Паралельно по окупованих територіях Донбасу прокотиться чергова хвиля зачисток ватажків бандформувань, як це ми недавно бачили на прикладі Гіві і Анащенка. Яка з кремлівських веж переможе і яку роль у цій епопеї відвели «російському бунту» — покаже час. Але очевидно, що слідом за «російською весною» для росіян неминуче настане «…зима». Правильний епітет підберіть самі.

Матеріал підготували  Дмитро Лісунов, Олег Батурін, Сергій Петренко (ГО “Європростір) спеціально для міжнародної розвідувальної спільноти InformNapalm.

(CC BY 4.0 ) Матеріал подготовлено спеціально для сайту міжнародної розвідувальної спільноти InformNapalm.

При повному або частковому використанні матеріалу активне посилання на авторів і статтю на сайті обов’язкове.

Щоб оперативно отримувати сповіщення про нові розслідування InformNapalm, підписуйтеся на сторінки нашої спільноти у соцмережах Фейсбук та Твіттер

Джерело