«Багіра» в степах Донбасу: викрадення «Купол-М» і фіаско колаборанта

У цьому розслідуванні міжнародна розвідувальна спільнота InformNapalm на прикладі аналізу листування агента з позивним «Багіра» розкриває особливості роботи російських спецслужб на окупованих територіях, а також інформацію про викрадення військового виробу №7 «Купол-М».

Завдяки хактивістам Українського Кіберальянсу (UkrainianCyberAlliance, UCA і «КіберХунта») спільнота InformNapalm отримала для аналізу дамп поштової скриньки відомого в терористичних колах координатора агентурної мережі інформаторів з позивним «Багіра». У статті також буде розкрито ексклюзивну інформацію про самого агента, її внесок у поширення так званого «російського світу», а також розповімо, чим цей «світ» їй відплатив.

Ідентифікація

Екс-співробітниця Донецького військового заводу «Топаз» Моїсеєнко Олена Петрівна (дівоче прізвище — Литовченко, чоловік  — Моїсеєнко Сергій Петрович, позивний — «Багіра», поштова адреса: litovchenko_elena@list.ruпрофіль у соцмережі). В одному з листів куратору із апарату Ради Безпеки РФ (поштова скринька invarde@gmail.comсторінка в соцмережі), Моїсеєнко доволі детально описує свою біографію, а також розповідає про скоєні нею злочини. На основі листів, вказаних нижче, був ідентифікований куратор із ФСБ РФ по Краснодарському краю (поштова скринька 123.rus00@bk.ru).

Для збільшення натисніть на фотографію нижче:












Автобіографія: Я, Моїсеєнко Олена Петрівна, 07.05.1969 р. н., зареєстрована і постійно проживаю за адресою: 83005, Донецьк, Пухова, 37/65. У 1984 році вступила в Донецький політехнічний технікум, у 1988 році отримала диплом ДПТ за спеціальністю : технік технолог по водопостачанню 1988 рік працевлаштована на завод «Топаз», у 1989 році отримала направлення від заводу «Топаз» і характеристику для вступу в Донецький політехнічний інститут 1989 рік вступила в ДПІ на факультет АСУ [автоматизовані системи управління – ред.] вечірній відділ (за сімейними обставинами не закінчила) з 1989 року працювала секретарем у ДПТ на кафедрі фізики, у лікарні Калініна секретарем у санавіації, в УВКХ, у школі № 57 секретарем, була ПП, З 2007 року працювала в УТСЗН Ленінської районної у м. Донецьку ради, навчалася на заочній формі навчання в ДІПіП за спеціальністю психолог,після закінчення вступила в магістратуру ДІПіП (але через воєнні дії не закінчила), З 2011 року я ПП, надаючи юридичну, правову допомогу населенню, виступала захисником у судах першої інстанції, ВАСУ, ВСУ, маю досвід роботи в справах адміністративних, господарчих. З травня 2014 року в зв’язку з воєнним станом на Донбасі почала збирати аналітичні дані про пересування української техніки й особового складу. Всі дані передавала в штаб «Колізей», а також моїм командирам, які мають позивні «Бєшений» і «Шайтан». У червні 2014 року мої командири мені дали позивний «Багіра», яким користуюся до сьогодні. У зв’язку з тим, що передавати просто аналітику не є дуже продуктивно, іноді отримувала інформацію вже про бій який іде в цей час або про арту супротивника, яка з одного чи іншого місця вже стріляє по населеному пункту, постала потреба навчитися виводити координати і працювати напряму вже з нашою артилерією. Приблизно з серпня 2014 року працювала вже напряму з артилерією «1 Слов’янської Бригади»,з «Корсою», з «Октавою», з «Кальміусом», з «Оплотом», з «Востоком», з «Бєсовськими», з «Керченськими», з «РПА», з «Сомалійцями», «Пятнашкою». З вересня 2014 року я зі своєю командою повністю володію ситуацією про пересування і про місця дислокації ворожої техніки і особового складу в Тельманівському р-ні, я передавала повністю всі координати на штаб і на арту (знаючи місце розташування тієї чи іншої арти, я вираховувала відстань польоту снаряда, так вираховуючи, яка батарея може дістати до цілі). В основному доводиться працювати з артою уже в момент, коли ворог починає обстріл, знову ж маючи очі (для коректування), знаючи аналітику, я вираховую по секундах відстань і по точці небо (цьому я навчила всю свою команду), напрямок звідки укри ведуть бій, негайно виводжу координати і передаю їх на арту для негайного відпрацювання. Під контролем стараюсь тримати не тільки південний напрямок, але й західний, і північний. Можу сказати, що за весь цей час я жодного разу не промахнулась, завжди за моїми координатами наша арта влучає в ціль. З точками — У, звісно складніше, я просто передаю інформацію про те, звідки планується запуск, а коли вдається дізнатися, то і час приблизний запуску ракет, в основному, це з Краматорська відбувалося, з Артемівська і один раз з Тельманівського району. Деякі операції по артобстрілу розробляю самостійно, до цього можна віднести селище Гірник, моєю розвідкою — (моя розвідка, це люди, які не стоять на службі в підрозділах ДНР, ЛНР, це ті люди, які проходять у тил ворога і вийшовши надають інформацію про вороже розташування і т. д. У тому чи іншому районі, а часто залишаючись на місці коректують вогонь), була представлена інформація про численні скупчення ворожої техніки і тим більше саме там з’явилася одна з чотирьох установок доправлена в Дніпропетровськ двома літаками, які стріляють ракетами (яка насадка на боєголовках я не з’ясувала) як поодинці, так і рамкою, крім цього було багато особового складу. Після виведення координат і відпрацювання артою, знаю точно, що тієї самої ночі 4 урали з 200-ми виїхали на Курахове, всю ніч і 200-х і 300-х возили швидкі, було підірвано 90% всієї техніки і особового складу ворога, а також БК і ПММ (паливно-мастильні матеріали – ред.). Другу таку установку я впіймала у Тельманівському районі. Де 2 ще не знайшла, так би відпрацювала в першу чергу. Доводилося ловити і колони з технікою, і колони з БК, і колони з особовим складом, і виводити хлопців з оточення. У жовтні чи листопаді 2014 року по моїх даних відпрацьовувався Мар’їнський район, саме тоді за чотири доби було повністю очищено все від Олександрівки до Курахового. Але через незрозумілі причини, надійшов наказ нашим бійцям на відступ (хоч укропів взагалі не було, їх тоді розгромили в пух і пір’я), рівно через тиждень після нашого не зрозумілого відступу укри зайшли на свої старі позиції і вкопалися, збудувавши цілі укріпрайони, де вони перебувають і досі. Крім зовнішньої розвідки, артрозвідки, аналітики, своєю командою я займаюся і диверсійною роботою, мінуванням, розмінуванням (через ситуацію, що склалася у нас в ДНР, доводиться партизанити). Ситуація, що склалася на фронтах у підрозділах ЗС і в керівництві республік, змушує нас, звернутися до Вас по допомогу, у створенні підрозділів, бойових по факту, а не по назві. Які будуть куруватися не продажними чиновниками на місцях, а органами які мають можливість реально впливати на те, що відбувається. Те, що відбувається на територіях республік ДНР і ЛНР веде до повної деморалізації особового складу ЗСН [т. зв. “збройні сили новоросії” – ред.] і втрати боєздатності підрозділів. В останні місяці посилилися гоніння на бійців, які мають бойовий досвід. Їх усіляко виживають і виганяють із ОС ЗС (особовий склад збройних сил – ред.), добиваються цього різними способами аж до погроз, фізичної розправи і звільнення за те, що начебто самовільно покинув частину. Причиною такого, є повна нездатність комскладу до управління військовослужбовцями за рахунок власного авторитету. Контроль за підрозділами на рівні рот і батальйонів, здійснюється способом погроз і шантажу. Оскільки на територіях ДНР і ЛНР можливості легально заробити і утримувати сім’ю у більшості населення немає, вони йдуть служити в ЗСН. І в цій ситуації командири використовують примітивний шантаж, загрозу звільнення і відповідно позбавлення всіх видів забезпечення. Найбільш поширеним є вимагання у ОС грошового забезпечення, за начебто надану можливість спокійно служити.  Повсюдні крадіжки серед комскладу на місцях, вважаються нормою. Ця заява не голослівна, оскільки є документи в паперовому та електронному вигляді, які це підтверджують. Основна маса комскладу не бойова ні по духу, ні за освітою. Наявність серед офіцерів великої кількості людей з кримінальним минулим, які продовжують жити по поняттях і беруть за основу служби досягнення власного добробуту, є одним з факторів, що руйнує армію зсередини. Не приховані афери і крадіжки у вищих ешелонах влади республік (а саме прямий зв’язок з 5-ю колоною РФ, українськими чиновниками), уже починають викликати бурхливе невдоволення населення. Через наявність великої кількості не взятої на облік, трофейної стрілецької зброї у місцевого населення, виникає можливість бойових зіткнень уже всередині республік. Заяви про протизаконні дії чиновників з вищого керівництва також підтверджені документально. Широко поширені незаконні, нічим не обґрунтовані арешти, основна ціль яких – зупинити витік інформації про злочинну діяльність чиновників. По таких випадках також представлені свідчення свідків. Також у мене є група осіб, які займаються розвідкою внутрішньою, а саме збором документів на тих чи інших чиновників, які своїми діями ведуть до дестабілізації всередині ДНР. Матеріали справ, про свавілля чиновників різного рівня, про халатне ставлення службовців до своєї справи, про кришування злочинців та багато іншого я вже представила співробітникам ФСБ РФ другий раз.У травні 2015 року, а саме 6.05.15 я особисто привозила документи в Москву на Луб’янку і передавала їх співробітнику ФСБ на ім’я Іван, попередньо пояснюючи по кожній справі індивідуально, протягом кількох годин в кабінеті ФСБ, частина документів, а саме справу по заводу «Топаз» частково забрав (без жодних пояснень) підполковник ФСБ якого звуть Сергій. Мої дані паспорта записали, я також давала свої номери телефонів, але ніхто так і не передзвонив, не поставив додаткових запитань по справах. За період з травня 2014 року по цей час навколо себе зібрала понад 2000 бійців, які готові виконувати поставлені завдання на 5+. Також є обопільне бажання з Луганським комбатом «Прізрака» «77», з’єднати лінію фронту і працювати всім разом. З його боку є приблизно 1000 бійців.  Все вищеописане приводить нс до потреби якнайшвидшого і якісного реагування на ситуацію. Вважаю вкрай важливим створення боєздатних мобільних батальйонних груп що координуються єдиним штабом, підконтрольними відповідним структурам поза республіками, що справді є армією не за назвою, а за готовністю до виконання поставлених завдань. Оскільки необхідність боротьби з фашизмом, уже не є рекламним слоганом, а є дійсність нашого життя в Новоросії.

Як бачимо, «Багіра» — вирощений на пропаганді та ідеях «російського світу» координатор мережі інформаторів, яка зіштовхнулася з реаліями цього вигаданого кремлівськими ідеологами «світу». Вона кидається в крайнощі: то збирає компромат на окупаційну адміністрацію і особисто передає її в руки співробітникам головного управління ФСБ РФ, то намагається випросити сприяння у створенні свого власного підрозділу у куратора із Радбезу  РФ. Ось як вона бачить свій підрозділ (вирізано з рапорта, надісланого 25.01.2016):

Беручи до уваги вищевикладене, пропоную:
З метою збереження контролю, недопущення стихійного виникнення незаконних військових підрозділів негайно приступити до формування особового складу з патріотично налаштованих бійців Народного Ополчення Донбасу, що стояли біля витоків виникнення Народних Республік.

Беручи до уваги той факт, що вищезгаданий контингент складається з громадян, що живуть на територіях ДНР (приблизно 2000 осіб.), ЛНР (понад 1000 осіб), Запорізької області України (приблизно 1000 осіб), формувати армійський підрозділ у складі корпусу армії Новоросії, а якщо неможливо – у складі корпусу армії Союзу Народних Республік. За основу побудови формування взяти принципи, порядки проходження служби, статути армії РФ. До формування командного складу залучити як інструкторів і вчителів офіцерів армії  РФ які на цей час не перебувають на службі. Прошу Вас розглянути цей рапорт і прийняти відповідне рішення. Про прийняте Вами рішення прошу повідомте мені на пошту litovchenko_elena@list.ru 

Але дозвіл на створення свого підрозділу вона так і не отримала. В одному з листів своєму куратору «Багіра» розчаровано бідкається через бездіяльність людей, яких він представляє. Тут випливає інформація про «Хмурого» (ознайомитися з інформацією про нього можна в матеріалах: [1][2][3]), а також про причини конфлікту між ватажком терористичної організації «ДНР» Захарченком і підрозділом «Троя». Йдеться про наркотрафік із Росії:

Ігор, майже рік минув. Я наводила цікаву справу по Мутному….. це колишній камендант Макіївки. там на ньому купа всякого різного криміналу, з повною базою доказухи всього іншого по ньому і його банді. Цей Мутний, мав 5 судимостей і не просто бабусі місце в транспорті не вступив. От таких самих ушльопків він навколо себе зібрав, всі з кримінальним минулим, всі відморозки.
їх кришувала Варламова і Хмурий — від цього, вони себе почували крутіше поросячого хвостика. І що тепер……, вони всі на свободі і у них все зашибісь.

Таких справ багато, тільки толку з того!!! Чому досі не взялися за міністерство культури …. Чому в цьому міністерстві в штат входить прекрасна організація — дружини АТО, пастор з Київської секти, чому ті, хто робив все для розвитку на ямі понад рік, чому новий співробітник (співробітниця) на посаді комірник, рівно через 2 тижні стає зам міністра. Чому не призупиняють транж наркоти до нас. Чому не арештовують тих, хто до цього причетний в першу чергу?
Троя правду сказала з цього приводу і доказати ми можемо, і бачили своїми очима як і в чому до нас наркота заходить і до цього причетні перші особи ДНР.

Які конкретно справи ви готові взяти в розробку?

Вражає наївність Моїсеєнко-Багіри. Давно відомо, що окуповані Росією території Грузії й Молдови використовують спецслужби як додаткові «чорні» джерела прибутків для силового крила країни: контрабанда, наркотрафік, офшорні фінансові організації… Те ж саме відбувається тепер на окупованих територіях України.

Аналізуючи інформацію, опубліковану на сайті Миротворець, можна зробити висновок, що передача компромату на окупаційну адміністрацію Донецької області у травні 2015 року безпосередньо в руки співробітників головного управління ФСБ пізніше вийшла «Багірі» боком. 25.07.2015 року її арештували співробітники т. зв. «особливого відділу республіканської гвардії» і впродовж 50 діб допитували, намагаючись розкрити мережу інформаторів, яку вона організувала як на окупованих територіях, так і на територіях, підконтрольних Україні. Восени 2015 року їй довелося тікати на територію РФ через загрозу життю і, мабуть, втілювати вже там свої мрії про створення власного бойового підрозділу.

Ще одна цікава тема з листування – тема виробу «Купол-М». Він же  — дослідний зразок №7, виготовлений на Донецькому військовому заводі «Топаз», де працювала Моїсеєнко. Коротка довідкова інформація про цей виріб:

Виріб №7 «Купол» — адаптивна станція постановки радіоперешкоди загородження всім видам цифрового зв’язку, GSM/EDGE,WI-FI,CDMA і т. д., і аналогового зв’язку, що має селективність 128 каналів з кроком 200 кГц. Також ведуться розробки над збільшенням потужності посилювачів і розширенням діапазонів з розділенням на 11 буквених підсилювальних трактів з діапазоном від 10 до 6000 мГц і можливістю подавлення аналогових радіосигналів потужністю понад 500 Вт. Тактичне призначення виробу: протидія всім видам засобів РЕБ і радіорозвідки супротивника, а також подавлення всіх наявних засобів зв’язку. У штатну комплектацію станції може входити окрема стійка-модуль для впливу на живу силу супротивника із зовнішніми випромінювачами надвисокочастотними [рос. – УСВЧ] і інфранизькочастотними [рос. – УИНЧ] (такий вплив призводить до часткової паралізації, втрати пам’яті і розсіяної уваги, також паніки, а в деяких випадках  — до летальних наслідків в опромінених), щоб знерухомити особовий склад супротивника методом нейронної контузії і часткової паралізації ЦНС в області опорно-рухового апарату тимчасово до 2 годин. Цей прилад розроблявся ще в 2005 році, але через відсутність фінансування подальші розробки призупинили, і проект заморозили в 2007 році. При впровадженні цього приладу як профільного, проект розморозили і взяли на освоєння на заводі. Цей комплекс передбачає використання мінімум 5 і максимум 8 станцій для створення ефективного щита-заслони РЕБ. При цьому всі станції можуть працювати з горизонтальним кутом розгортання як 180 градусів (радіальний режим) так і 360 градусів (діаметральний режим). Цей прилад переважає за всіма технічними характеристиками комплекси РЕБ Російського виробництва «Красуха-2», «Красуха-4», «Москва-1», «Ртуть», «Ричаг». Цей прилад, крім горизонтального випромінювання, має вертикальне куполоподібне випромінювання до 10 км. Прилад «Купол» відрізняється від російських і закордонних постановників загородної перешкоди тим, що має високу селективність (128 каналів) і адаптивність до змін пересування по діапазонах станцій репітерів. Аналогів систем з такою селективністю і адаптивністю на цей час у світі не існує.
При наявності фінансування підприємство готове випускати прилад в трьох варіантах:
— кабінетний варіант з радіусом дії до 30 м;
— варіант «рюкзак-РДГ» з радіусом дії від 350 м до 500 м;
— варіант станція, поставлена на шасі автомобіля з радіусом дії до 7,5 км.
Є в наявності дослідний зразок станції на базі автомобіля КамАЗ-4310.

Старі знімки дослідного зразка, знайдені у листуванні. Можуть відрізнятися від сучасного виконання:

 

 

 

 

 

Судячи із заяви в так звану «прокуратуру» терористичної організації «ДНР» від виконуючого обов’язки голови правління заводу «Топаз», 1 березня 2015 року приблизно о 10 годині ранку бойовики з підрозділів російського казачества викрали виріб «Купол-М». Як сказано в заяві, виріб виготовлений в одному екземплярі, розробка всієї технічної документації закінчилася у кінці 2015 року. Виріб укомплектовано повністю, він готовий до експлуатації.

В.О. Генерального прокурора
Донецької Народної Республіки
старшому раднику юстиції
Співаку А. А.
Сошка Андрія Леонідовича, 1980 р. н.
уродженця і мешканця м. Донецька
(Д-22 вул. Автодорожна, буд. 65 моб.
Тел. 0956516906)

Заява.
Про кримінальну відповідальність за свідомо неправдивий донос я попереджений.
_____________(Сошко А. Л.)
З 18 серпня 2014 року донині я виконую обов’язки Голови правління заводу «ТОПАЗ». На співбесіді у Глави ДНР Захарченка О. В. він повідомив мені, що з 4 березня 2015 року маю приступити до виконання обов’язків директора заводу про що буде видано відповідний наказ.
Сьогодні, 1 березня 2015 року приблизно о 10 годині ранку мені подзвонив начальник 1-го відділу (режим і безпека) Горєлов Володимир Семенович. У ході розмови з ним я дізнався про факт вивезення з території заводу у невідомому напрямку невстановленими особами, ймовірно з числа казаків, що охороняють корпус№1 заводу, дорогого виробу «Купол-М» на базі автомобілю Камаз740. Цей виріб належить до категорії засобів РЕБ (радіоелектронної боротьби) і має оціночну вартість 35000000 (тридцять п’ять мільйонів) грн.
Територія заводу частково замінована:
-КПП прохідної №2 (стара прохідна);
-КПП в’їздне №1 (розташоване біля підстанції 110Кв);
-корпус №1 (цеху №17, №20), в’їзд і виїзд.
— частина КСП, що прилягає до терикона.
Цей виріб виготовлений в одному екземплярі, розробка всієї тех. документації закінчилася у кінці січня 2015 року. Виріб укомплектований повністю і готовий до експлуатації.
Призначення цього виробу – формування стійкої загородної перешкоди всім видам зв’язку в тому числі й цифровому. Аналогів цій розробці у збройних силах і спецслужбах немає.
Прошу Вас дати вказівку про порушення кримінального провадження по цьому факту, притягнути винних до відповідальності і вжити заходів для запобігання можливому переміщенню і продажу цього виробу за межі ДНР як такого, що має особливу цінність і важливість у числі засобів РЕБ.
Заява мною власноручно, доповнень не маю.

(Сошко А.Л.)

Заяву прийняв:
Начальник слідчого відділу
Головної військової прокуратури ДНР
радник юстиції
01.03.2015г. Цупка В. А.

Тобто, як тільки закінчилися підготовка технічної документації та комплектування виробу, його відразу вкрали. Відомо, що «казачки» намагалися продати цей виріб за 24 мільйони гривень представнику ВПК Росії. Але «Багіра» поставила на вуха всі свої контакти в російських спецслужбах і зірвала угоду. У результаті пронозливі казачки залишилися ні з чим, а комплекс переправили на територію РФ у Воронеж.

У розробці «Купола» брали участь 4 розробники. З різних причин 3 розробники померли.
Четвертого розробника я переховую понад рік.

Безпосередньо із заводу «Топаз» цей виріб вкрали казачки (які на той час базувалися на заводі «Топаз») вночі і вивезли з території заводу в невідомому напрямку. «Купол» вони ж намагалися продати за 24 млн грн. (хоч собівартість його дорожча на одинадцять мільйонів грн.),
Я підняла всі зв’язки і виріб «Купол» знайшли на кордоні з Україною, де повинна була відбутися купівля продаж самого виробу.
Сам факт опитування продавців з казачества, є у матеріалах справи по самому заводу «Топаз», також у матеріалах є доповідні записки, у яких вказано, хто вивозив «Купол», коли вивозив.
За обопільним рішенням з тодішнім керівництвом, а саме в. о. директора заводу «Топаз» і маючи здоровий глузд (казачество розкрадало все, де тільки з’являлося і базувалося), адже «Купол» – це унікальна зброя, аналогів їй не існує, цей виріб було переправлено в РФ у м. Воронеж, для збереження.

 

Цікаво спостерігати за панікою ошуканих російськими спецслужбами зрадників і колаборантів, які допомагали кремлівським імперіалістам створювати вигаданий ними «російський світ» на території власної країни. Не замислюючись про справжні цілі Кремля, ці люди сприяли руйнуванню власного світу, допомагали загарбникам із-за поребрика вбивати і грабувати своїх земляків, не усвідомлюючи, що вони самі в один прекрасний момент можуть стати для Кремля використаним і вже не потрібним матеріалом. Історія «Багіри» дуже повчальна для всіх «корисних ідіотів» Кремля, що попалися на гачок брехливих обіцянок і працювали для його інтересів. У той час як вони вірять у винятковість кремлівських ідей, Кремль всього-на-всього продовжує загарбницьку політику Російської імперії щодо своїх сусідів. По суті, всі ці люди потрібні йому тільки до того моменту, поки вони не починають мріяти про «власний підрозділ» і незалежність. Тоталітарний режим не терпить незгодних і протестувальників, які намагаються внести правки в систему — він змітає їх зі свого шляху так само жорстко, як і своїх названих ворогів. В один прекрасний момент найвідданіший виконавець їхніх наказів опиняється сам на сам з реальністю і потрапляє в жорна вбивчої машини ФСБ-режиму, звідки абсолютно ніхто не збирається його визволяти. Можливо, колаборантам на окупованих територіях настав час замислитися і прийняти єдине правильне рішення в цій ситуації…

×Disclaimer:
«Матеріали надали хактивісти Українського кіберальянсу на ексклюзивній основі для аналізу та обробки. Спільнота InformNapalm не відповідає за способи вилучення інформації та її походження».

Матеріал до публікації підготував Михайло Кузнецов

Інформація підготовлена спеціально для сайту InformNapalm.org. При повному або частковому використанні матеріалу активне посилання на автора і статтю на сайті обов’язкове.
(Creative Commons — Attribution 4.0 International — CC BY 4.0 )

Щоб оперативно отримувати сповіщення про нові розслідування InformNapalm, підписуйтеся на сторінки нашої спільноти у соцмережах Фейсбук та Твіттер.

Джерело

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *