Можна розуміти українську мову в Україні і користуватися нею повсякчас. Якщо вона не є рідною – можна розмовляти своєю рідною мовою і думати на ній. Якщо вона є рідною – то справа індивідуальна – спілкуйся хоч польською, хоч івритом – якщо тебе розуміють. Але…

Питання лише в одному. Чому в «проєвропейській» Україні і досі маса російськомовних об’яв, рекламних текстів, медіаресурсів тощо… І ще – ми вже не звертаємо уваги на те, що якось дивно напівофіційні заяви чи звернення звучать досить часто мовою окупанта? То чи не є подібне відношення до української загрозою національній безпеці? Чи не з примусової русифікації а згодом – чітко розробленої лінії формування публічної думки з приводу «великаго рускаго язика» починалася окупація українських Криму і Донбасу? То яка ж з мов в Україні потребує захисту насправді?

Отже, проект рішення Київради «Про подолання наслідків совєцької окупації в мовній царині», який підготовлено Юрієм Сиротюком, може дати початок істотної протидії мовній окупації. І символічно, що він започаткований саме в Києві. Цей документ закріплює конституційне право українця на обслуговування в столичній сфері послуг рідною мовою.

Як повідомив автор Проекту, після його внесення до розгляду, Проект рішення зазнав шаленого опору. І не лише від проросійських совків, але й від нової категорії совків – «типу» проєвропейських. Вони навіть договорилися до того, що без письмової згоди Брюсельського ЦК нічого робити «нє вєлєно». І це не просто відкритий саботаж. Головною перепоною на шляху був і залишається закон Ківалова-Каліснічєнка – агов, Майдан!!!

І ще одне. Цей проект глибоко стурбував Кремль. З чого Пєсков навіть зробив окрему заяву. Як на мене – то найкраща рекомендація автору…

Сутність Проекту:

• звертання в магазині, кафе, у транспорті мають починатися українською мовою.
• в кав’ярнях має бути меню українською. І саме його мають пропонувати першим.
• вивіски та оголошення мають бути україномовними або у випадку, коли зареєстрований міжнародний торгівельний знак, рівновеликими буквами, транслітерованими.

До речі – таке рішення абсолютно недискримінаційне щодо інших мовних груп. Більше того, воно лиш закріплює європейський статус Києва.

Бо Париж європейський тому, що франкомовний, Варшава – польськомовна, Рим – італомовний.

А ось і сам проект рішення:

«Відповідно до статтей 10 Конституції України, пункту 50 частини першої статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування», статтей 11, 18, 24, 26 Закону України «Про засади державної мовної політики», рішення Конституційного суду України від 14 грудня 1999 № 10-рп/99, рішення Київської міської ради № 571/1435 від 28 травня 2015 року «Про затвердження Концепції розвитку української мови, культури та виховання історичної пам’яті у жителів міста Києва на 2015—2020 роки», Київська міська рада
ВИРІШИЛА:
1. Встановити, що в місті Києві мовою роботи, діловодства і документації органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій комунальної форми власності є державна мова – українська.

2. Встановити, що на території міста Києва рекламні оголошення, вивіски, плакати, афіші, повідомлення та інші форми аудіо- і візуальної рекламної продукції, цінники повинні виконуватись українською мовою. У випадку, якщо вивіска суб’єкта господарської діяльності є відображенням зареєстрованого знака іноземною мовою, встановлення такої вивіски можливе лише з обов’язковим зазначенням її перекладу чи транслітерації українською мовою рівновеликим шрифтом.

3. Встановити, що у місті Києві у всіх сферах обслуговування громадян вживається державна мова – українська. Надавач послуг зобов’язаний звертатися та спілкуватися з отримувачем послуг (клієнтом) державною мовою. Перехід на іноземні мови можливий за бажанням клієнта у випадку, якщо надавач послуг ними володіє. У всіх закладах сфери громадського харчування, торгівлі обов’язкова наявність меню, виконаного державною мовою. При обслуговуванні відвідувачів, персонал зобов’язується пропонувати меню українською мовою і лише на вимогу відвідувача надати меню будь якою іншою мовою за наявності.

4. Звернути увагу суб’єктів господарської діяльності, що надають послуги у сфері обслуговування споживачів на території міста Києва, на необхідність неухильного дотримання вимог статті 10 Конституції України та наголосити, що обслуговування відвідувачів, які звертаються до персоналу суб’єкта господарської діяльності державною мовою, будь-якою іншою мовою є неповагою до них та містить в собі ознаки порушення прав споживачів.

5. Доручити виконавчому органу Київської міської ради (Київській міській державній адміністрації), його структурним підрозділам, підприємствам, установам та організаціям комунальної форми власності на території міста Києва при укладенні типових цивільно-правових, господарських договорів з суб’єктами господарської діяльностів сферах земельних відносин, реклами, транспорту, інвестиційної діяльності, управління комунальним майном та інших передбачати обов’язок контрагентів неухильно дотримуватись положень даного рішення, та відмовляти у поновленні таких договорів у разі, якщо суб’єктами господарської діяльності допущено порушення окремих пунктів цього рішення.

6. Направити звернення Київської міської ради до Інспекції з питань захисту прав споживачів у місті Києві згідно з додатком 1 до рішення.

7. Доручити виконавчому органу Київської міської ради (Київській міській державній адміністрації) здійснити роз’яснювальну роботу з суб’єктами господарської діяльності, що здійснюють свою діяльність на території міста Києва, щодо необхідності приведення своєї діяльності у відповідність до положень, визначених вказаним рішенням.

8. Офіційно оприлюднити це рішення в газеті Київської міської ради «Хрещатик».

9. Контроль за виконанням цього рішення покласти на постійну комісію Київської міської ради з питань культури, туризму та інформаційної політики, постійну комісію Київської міської ради з питань місцевого самоврядування, регіональних та міжнародних зв’язків,постійну комісію Київської міської ради з питань транспорту, зв’язку та реклами, постійну комісію Київської міської ради з питань торгівлі, підприємництва та регуляторної політики.

Неможливо бути громадянином Європи, не ставши спочатку громадянином України. Тобто – власне собою.

Проект буде внесено на сесію Київради 20 квітня.

Андрій Кісельов (Галат),

Заступник керівника Інформаційно-аналітичного центру

Національної безпеки України

Джерело