24 травня 2017 року Україна разом зі всією спільнотою слов’янських народів відзначає День слов’янської культури і писемності. Вперше це свято було відзначено у 1863 році на честь 1000-річчя створення слов’янської абетки святими Кирилом та Мефодієм. На жаль, за часів радянської влади День слов’янської писемності було скасовано як свято, що об’єднує всіх слов’ян і не відзначався багато десятиліть. Повноцінно його вдалося відродити вже після проголошення Україною незалежності.

Початком офіційного відзначення цього свята на державному рівні став указ Президента України від 17 вересня 2004 року в якому підтримуючи ініціативу Національної академії наук України, громадських та релігійних організацій день 24 травня встановлено Президентом, як День слов’янської культури і писемності.

Кирило і Мефодій переклали з грецької на слов’янську мову велику кількість богослужбових книг (у тому числі – обрані читання з Євангелія, апостольські послання і Псалтир), чим сприяли запровадженню та поширенню слов’янського богослужіння. Спираючись на глибокі знання грецької і східної культур, а також узагальнивши наявний досвід слов’янського письма саме вони стали фундаторами слов’янської абетки.

З прийняттям християнства Київська Русь перейшла на слов’янське письмо, запросивши вчителів – продовжувачів справи Кирила і Мефодія. В Києві, Чернігові, Галичі та в інших містах були створені школи з вивчення слов’янської грамоти.

На сьогоднішній день налічується приблизно 60 етносів та 252 мільйони людей, писемність яких ґрунтується на кирилиці, яка була і продовжує залишатися тим фундаментом який по всьому світу об’єднує велику родину слов’янських народів. 1 січня 2007 року, після приєднання Болгарії до Європейського Союзу, кирилиця також стала 3-м офіційним алфавітом ЄС, після латини і грецького письма.

Департамент інформаційної та внутрішньої політики облдержадміністрації

 

Джерело