Банки санкцій бояться: що це значить для Криму
Після анексії до Криму прийшов 31 російський банк. Однак зараз їх залишилося менш ніж 10. Великі банки не ризикують працювати на півострові через санкції, а дрібні не можуть забезпечити всі послуги, що цікавлять кримський бізнес і населення.
26 травня стало відомо, що «Cбербанк России» не збирається працювати в анексованому Криму. Головна причина – задіяні проти «Сбербанку» санкції ЄС і США.
Підконтрольна Кремлю влада Криму запевняє: банківська система працює стабільно, а кримчанам навіть стане доступним іпотечне кредитування не вище ніж під 11 відсотків річних від банку «РНКБ». Вакуум на фінансовому ринку Криму намагалися закрити дрібні установи, однак їхня діяльність обмежена, а в ліцензіях часто немає пунктів, які цікавлять бізнес і населення: залучення депозитів фізосіб, кредитування, зовнішньоекономічна діяльність.
Що означає відхід російських банків із півострова? Чим це обернеться для кримської економіки та кримчан? Чи чекати на відкриття нових банків у Криму? Про це говоримо з головним фінансовим аналітиком РА «Експерт Рейтинг» Віталієм Шапраном і російським економічним експертом Володимиром Рожанковським.
Ранковий випуск Радіо Крим.Реалії
Embed code
Copy and paste the embed code below.
The code has been copied to your clipboard.
2:59:57
▶
0:00:00
/2:59:57
▶
Завантажити на комп'ютер
Pop-out player
‒ Володимире, 2014 року в Криму працювала 31 банківська установа, а сьогодні ‒ менш ніж 10. Із чим це пов’язано?
Володимир Рожанковський
Рожанковський: Банки бояться, і це природно. Найбільші банки, що опинилися під санкціями, наприклад, «ВТБ» і «Сбербанк», не хочуть погіршувати ситуацію. Хоча взагалі все комічно. Ті ж «РНКБ» і «Генбанк» ‒ два банки, які взяли бізнес «Сбербанку» в свої руки. І поки VISA не заважає їм отримувати дуже пристойні комісійні за обслуговування, зняття готівки з карт, які фактично переводять гроші з Росії. Банки, у яких не було особливих шансів у банківській системі Росії, несподівано увірвались у нове середовище, намагаються там затверджуватися ‒ і в них непогано виходить. Зрозумійте, санкції же були запроваджені в основному проти інституційних учасників із банківським капіталом.
‒ На чому можна заробити в Криму? Чим він цікавий банківським установам?
Рожанковський: Будується міст через Керченську протоку ‒ вже цей проект вимагає грошових переказів. Такі гроші в Росії зазвичай перекачуються через великі держструктури, на кшталт «Сбербанку» й «ВТБ». Але їх у Криму немає. І той же «РНКБ» вихоплює великі шматки, отримує непогані бариші.
‒ Який банк сьогодні є соціальним для Росії?
Володимир Рожанковський
Рожанковський: Такого немає. На мій погляд, у Росії соціальні банки закінчились 1990 року. Соціальну роль у деякому сенсі виконує «Сбербанк» ‒ швидше навіть роль агента, який роздає пенсії, пошта з цим поки не може впоратися. У глибинці люди можуть і не знати про інші банки, а тому по-старому ходять до своїх відділень «Сбербанку». У Криму його немає. Але мене все ж дивує підйом там приватних банків, у яких у Росії не було шансів. І дивно, що санкції обходять їх стороною. Зайди «Сбербанк» до Криму ‒ йому довелося б дуже непереливки. А приватним банкам дозволяють працювати, і, швидше за все, вони будуть розширюватися.
‒ Як ви думаєте, з чим пов’язане зменшення кількості банків у Криму? Немає необхідності в таких установах?
Володимир Рожанковський
Рожанковський: Майже всі українські банки пішли з Криму, залишилося два чи три. І відхід не був одноразовим, як у ПриватБанку, це зрозуміло: бізнес будувався довгі роки, не хотілося кидати його, можливо, були надії на зміни. Звичайно, кількість банків на півострові дуже знизилася ‒ перш за все, за рахунок українських банків. У Росії ж Центробанк відкликає ліцензії, йде чистка банківської системи, її консолідація. Грубо кажучи, забирають бізнес у банків, які неправильно поводилися, і передають його лояльним і підконтрольним. Так що зменшення кількості банків у Криму ‒ вельми синхронна тенденція.
‒ Чи означає відсутність у Криму великих банків, що у кримського бізнесу немає такого доступу до ресурсів, як у Москві чи Санкт-Петербурзі?
Рожанковський: І так, і ні. Бізнес у Криму співпрацює з приватними банками, на які не поширюються санкції. Якщо на них накладуть санкції, VISA розірве з ними контракт. Поки цього не сталося, вони працюють, операції обмежені лише технічними можливостями банків. Не та пропускна здатність.
‒ Віталію, у Криму залишилося менш ніж 10 банківських установ. Чи позначається це на клієнтах і на бізнесі?
Шапран: Звичайно, адже падає рівень конкуренції, з’являються проблеми з наданням послуг і підвищення їхньої вартості.
‒ Російський економіст Володимир Рожанковський здивований, що маленькі приватні банки в Криму ‒ не під санкціями і спокійно переводять гроші за допомогою системи VISA. Щоправда, робиться це під досить високий відсоток ‒ від двох до п’яти відсотків. Чому він такий високий?
Шапран: Можливо, є додаткова процедура еквайрингу. Або є карти, випущені в співбрендингу, ‒ на одній карті два бренди, зазвичай вони дорожчі, тому що припускають додаткове обслуговування. Але навряд чи йдеться про це.
Віталій Шапран
‒ Чи може «Сбербанк» розширити свою присутність на території Криму?
Шапран: Знаючи бажання керівництва «Сбербанку» відновити доступ до зарубіжних фінансових ринків ‒ сумніваюся. Не думаю, що топ-менеджмент банку піде на це. Як варіант, це можна зробити через дочірні структури, зокрема, приховані. Але цей банк дуже боїться додаткових санкцій.
‒ Минулого тижня «міністр економічного розвитку» Криму Андрій Мельников повідомив, що упродовж двох років ми побачимо відкриття нових банківських структур: російські банки, не відкриваючи своїх відділень, можуть встати на шлях відкриття на півострові своїх дочірніх структур. При цьому голова «Сбербанку России» Герман Греф оголосив, що «Сбербанк» не планує працювати в Криму через санкції. Чи приходитимуть нові банки до Криму? І чи можлива присутність банку без фізичних підрозділів?
Шапран: Імовірність дуже низька. Теоретично можливо, що, припустимо, банк у Росії ‒ а в Криму надає послуги через інтернет. Але взагалі, це як бути трохи вагітним. Ви або присутні на ринку, або ні.
(Над текстовою версією матеріалу працювала Галина Танай)