Кримський парламент, підконтрольний Росії, ухвалив у першому читанні мовний законопроект. Цей документ декларує рівноправність російської, української та кримськотатарської мов на території півострова. Кореспондент Крим.Реалії з’ясовував, чи дійсно законопроект забезпечує рівні можливості для носіїв цих трьох мов, і як цей нормативний акт оцінюють лідери кримських татар і представники української громади Криму.

Кримські депутати проголосували за мовний законопроект у першому читанні 24 травня. На сайті парламенту він з’явився днем раніше. Його авторами там названі троє депутатів: голова комітету з державного будівництва Юхим Фікс, голова комітету із законодавства Сергій Трофимов і віце-спікер Ремзі Ільясов. Останній – один з найбільш відомих кримськотатарських політиків, який пішов на співпрацю з російською владою. У серпні 2014 року Меджліс призупинив його членство в представницькому органі кримських татар.

На сесії кримського парламенту законопроект представляв Сергій Трофимов. З трибуни він сказав, що «при підготовці документа висловлювалися полярні точки зору», тому розробники спробували «об’єднати положення федерального законодавства про мови народів Російської Федерації, багаторічний досвід Республіки Крим та напрацювання інших суб’єктів країни». За його словами, під час підготовки проекту закону до другого читання планується широке «громадське й експертне обговорення з метою забезпечення ухвалення максимально зваженого закону».

Сергій Трофимов

У пояснювальній записці до законопроекту мовиться, що він закладає правову основу для використання й розвитку національних мов Криму: російської, української та кримськотатарської.

«Ухвалення цього законопроекту дозволить врегулювати питання, пов’язані із законодавчим забезпеченням функціонування державних мов Республіки Крим, а також створить додаткові умови для реалізації конституційних гарантій прав громадян на користування рідною мовою, вільний вибір мови виховання і навчання з урахуванням регіональних, національних та етнокультурних особливостей Республіки Крим», – зазначають автори законопроекту.

Основні положення

У проекті Фікса-Трофимова-Ільясова йдеться, що російська мова «сприяє взаєморозумінню і зміцненню міжнаціональних зв’язків» народів, які живуть на півострові. При цьому кримськотатарська, українська та інші мови користуються підтримкою держави. У законопроекті встановлюється, що державні мови Криму будуються на основі кирилиці.

Документ декларує, що в Криму визнається рівноправність російської, української та кримськотатарської мов, і ніхто не має права встановлювати обмеження або привілеї при використанні тієї чи іншої мови.

Відповідно до статті 7 законопроекту, на підконтрольну Росії Раду міністрів Криму покладається обов’язок ухвалити державну програму зі збереження, вивчення і розвитку державних мов. Вона має включати в себе сприяння виданню літератури, фінансування наукових досліджень, створення умов для використання різних мов у ЗМІ, підготовку фахівців тощо.

Окремий блок у проекті Фікса-Трофимова-Ільясова присвячений питанням освіти. Там говориться, що жителі півострова мають право навчатися російською, українською та кримськотатарською «в порядку, встановленому законодавством». Реалізація цього права забезпечується шляхом створення освітніх організацій, класів, груп, а також умов для їх функціонування.

Заслуговує уваги стаття 10 законопроекту. Там говориться, що закони, ухвалені кримським парламентом, публікуються державними мовами. Зараз вони викладаються тільки російською. Наразі у кримського парламенту, підконтрольного Росії, взагалі немає української та кримськотатарської версій.

Решта нормативних актів, які видаються кримською владою, за законопроектом, публікуються російською. Вони можуть бути перекладені за ініціативи органу, який ухвалював сам акт.

Проект Фікса-Трофимова-Ільясова передбачає, що під час виборів виборчі бюлетені можуть друкуватися російською. Інші дві державні мови можуть використовуватися, тільки якщо так вирішить виборчком.

Згідно із законопроектом, російською, українською та кримськотатарською громадяни можуть виступати на всіх засіданнях в органах влади, а також письмово звертатися до чиновників. Але при цьому держслужбовці не зобов’язані відповідати на листи мовою звернення. У законопроекті йдеться, що якщо вони не можуть відповісти українською чи кримськотатарською, то тоді відповідають російською. При цьому керівники кримських органів влади мають створювати для своїх підопічних умови для вивчення української та кримськотатарської.

За законопроектом, діловодство в Криму ведеться російською, але може вестися українською і кримськотатарською. Трьома держмовами мають видаватися бланки, печатки та вивіски органів влади.

Російською видаються документи, що засвідчують особу, акти цивільного стану, військові квитки, трудові книжки та дипломи про освіту. Але, за бажанням особи, додатково вони можуть оформлятися кримськотатарською та українською.

Згідно з проектом Фікса-Трофимова-Ільясова, тільки державною мовою Російської Федерації може оформлятися поштова кореспонденція, випускатися рекламна продукція і маркуватися товари, вироблені в Криму. Але, за бажанням, додатково використовуваний там текст може дублюватися кримськотатарською та українською.

І наостанок – топоніміка. Найменування географічних об’єктів на дорожніх знаках, згідно із законопроектом, має наноситися всіма трьома державними мовами.

«Пріоритет тільки російській»

З тексту законопроекту незрозуміло, в чому саме полягає надання кримськотатарській і українській мовам статусу державних. Так цей документ оцінив кримськотатарський активіст Наріман Джелял.

«Звичайно, в законопроекті закріплені певні права. Але я виходжу з того, що в статті 10 Конституції Криму дуже помпезно дали статус трьом мовам. Ми і раніше говорили, говоримо і сьогодні, що нічого зі статусу державного тут не видно. Єдине – це обов’язкове використання їх на офіційних бланках, табличках держустанов, ну і все. А в іншому там написано, що в принципі, будь-якою іншою мовою можна користуватися так само, як державною. Так у чому, власне, відмінність? Виходить, просто в красі формулювання», – сказав Джелял у коментарі для Крим.Реалії.

Наріман Джелял

Він сказав, що не побачив у законопроекті реальних можливостей розвивати і зберігати кримськотатарську мову, яка є мовою корінного народу півострова. Зокрема, на думку Джеляла, він не гарантує вивчення цієї мови в школах.

Наріман Джелял

«Ми бачимо, що вивчення рідної мови для кримських татар скорочується. Проведення агітаційної кампанії серед батьків з вивчення рідної мови лежить повністю на плечах громадських активістів, а не держави. Нічого не змінилося. Тож цей законопроект – це політичний крок. Він непоганий, але нічого нового він не привносить у проблему вивчення рідних мов, зокрема, української та кримськотатарської, якщо йдеться про державні», – сказав Наріман Джелял.

Представник української громади Криму Андрій Щекун розцінює «мовний законопроект» як «окозамилювання». Сам громадський активіст у березні 2014 року залишив півострів після насильницького викрадення і зараз живе в Києві, де очолює держпідприємство «Національне газетно-журнальне видавництво».

Андрій Щекун

«Цим законопроектом надається пріоритет тільки російській мові. Прочитайте уважно. Наприклад: судочинство і діловодство в судах, діловодство в правоохоронних і нотаріальних органах ведеться відповідно до федерального законодавства. Тобто висновок простий: все ведеться державною мовою Російської Федерації, а це, звичайно, тільки російська, а державними мовами Криму, зокрема, українською так кримськотатарською – «може вестися». Це так, щоб не образити й одночасно продемонструвати лояльність і демократичність режиму окупантів», – сказав Андрій Щекун у коментарі для Крим.Реалії.

Андрій Щекун

Коли мовний законопроект розглядатиметься у другому читанні – поки не повідомляють. Його автори зазначили, що він буде ухвалений після широкого обговорення, тому цілком можливо, що на виході його зміст відрізнятиметься від поточної редакції.

Джерело