Служба у розвідці наклала на Миколу свій відбиток. Чоловік стриманий, досить закритий і не поспішає ділитися особистим. Втім, при згадці про мрію, про нові висоти, які він зможе подолати, голос Миколи сповнюється теплом. Сьогодні ми поговорили з Миколою Полтораком: одеситом, воїном, захисником України, батьком чотирьох дітей і головним героєм проекту «Переможці».

Проект People’s Project «Переможці» – частина глобального мультимедійного соціального проекту «Переможці», заснованого за спільної ініціативи ТСН (канал 1+1) та журналу Viva!. Через вражаючі фото, відеоарт, спецномери журналу Viva! та відповідні випуски інформаційних телепрограм, організатори прагнуть привернути увагу до людей, що змушені жити із інвалідністю, та проблем, що стають на заваді повної соціалізації. Герої проекту – ветерани АТО, що втратили кінцівки у ході бойових дій, проте не втратили сили духу, не здалися, і змогли максимально повно, попри страшні травми, повернутися до нормального життя.

Під час однієї з бойових операцій Микола Полторак наступив на ворожу міну і втратив ногу. Нині він активно рухається на протезі і навіть намагається бігати. Повернутися ж до регулярних повноцінних занять бігом – на сьогодні це і є головна мрія Миколи.

– Так, на моєму протезі бігати можна. Але не дуже зручно й не дуже далеко. Саме тому я хотів би мати спеціальний спортивний протез, який дасть мені можливість займатися улюбленою справою. Я бачив і спілкувався із хлопцями, які бігають на спортивних бігових протезах. Деякі з них бігають навіть швидше, аніж люди на здорових ногах, – каже про мрію сам чоловік.

І це не просто слова. 25 червня, на своєму звичайному протезі для повсякденного життя, Микола здолав дистанцію у два кілометри у рамках благодійного забігу Odessa Half Marathon 2017. І теж, до речі, заради власної мрії: половину коштів, зібраних за участь у марафоні, буде переказано саме на купівлю та виготовлення елементів спортивного протеза для Миколи Полторака. Ми ж додамо: протез, яким нині користується Микола, для бігу не призначено. Ресурс його вичерпається набагато швидше, тож якщо Микола буде бігати на ньому і далі, то може лишитися взагалі без протеза.

Заради мрії Микола і сам робить дуже багато

Регулярні пробіжки тримають Миколу у тонусі і дозволяють підтримувати форму. Бігом, каже Микола, захопився ще в армії.

– Спочатку дистанції, які я міг подолати, вражали: пробігав кількасот метрів, після чого просто вмирав, – усміхається Микола. – Та я не спинявся, тренувався далі, і зрештою дійшов до певного рекорду. Найдовша дистанція, яку довелося успішно здолати склала десять кілометрів у повній бойовій викладці. Такі забіги я влаштовував регулярно. 

А ще – чудова велика родина, як запорука успіху у житті

Мрія Миколи коштує дорого для батька великої родини, та відносно недорого для усієї нашої спільноти. Вартість протезу складає усього 135 тисяч гривень. Якщо разом із вами, усім миром, уся громада нашої країни скинеться хоча б по кілька гривень – мрія цього симпатичного чоловіка дуже швидко стане реальністю. Долучайтеся до проекту «Переможці»! Микола віддав здоров’я за наш із вами спокій. То давайте ж трішки віддячимо цьому симпатичному чоловіку!

Зробити внесок можна за посиланням. 

Микола Полторак — старший солдат Збройних сил України. Розвідник-снайпер.

Родом з Одеси. Працював підприємцем.

У грудні 2013-го року, після жорстокого розгону студентів, поїхав у Київ на Майдан.

Навесні 2014 року добровільно пішов захищати незалежність України. Служба почалась в Одеському 18-му батальйоні територіальної оборони. У вересні відбув у зону АТО. Потім перейшов до складу 131 окремого розвідувального батальйону оперативного командування «Південь» ЗС України.

15 червня 2015 року був важко поранений міною та втратив ногу. Після протезування ноги намагається повернутись на фронт.

Одружений. Батько чотирьох дітей.

За особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі нагороджений орденом «За мужність» III ступеня.

Джерело