Ні проїхати, ні пройти: кримське узбережжя не для «дикого» туриста
«Дикий» туризм з рюкзаком, наметом і багаттям в Криму ‒ особлива романтика. Любителів такого відпочинку до 2014 року на кримському узбережжі було чимало, а місце для наметів займали заздалегідь. Тепер місць достатньо, але бюджетний турист до Криму їде неохоче. Одна з причин ‒ маса заборон на «дикий» відпочинок. Журналісти проекту Крим.Реалії з’ясовували, як на півострові «вибивають» гроші за берег, гори і море навіть з тих, хто готовий відмовитися від рівня «комфорт» заради насолоди кримськими красотами.
Відпочинок за шлагбаумом
«Дозвольте хоч воду вивантажити, у нас баклажки, діти», ‒ так вмовляють охорону ландшафтно-рекреаційного парку «Тиха бухта», що поблизу Коктебеля, приїжджі ‒ вони просять ненадовго пропустити авто під шлагбаум.
Щороку в Тиху Бухту приїжджають «дикі» туристи: ставлять намети, навіси, розгортають кухню, організовують душ і так живуть кілька тижнів. Людям доводиться везти з собою велику кількість туристичного обладнання. Тому до кримського узбережжя туристи добираються на власному транспорті, який служить їм і укриттям від сонця, і місцем для зберігання продуктів, а також способом підзарядки гаджетів. Але недавно правила відвідування Тихої Бухти змінилися.
«Проїзд на механічних транспортних засобах обмежений, безкоштовно можуть проїжджати працівники поліції, швидка допомога. Іноді, в рідкісних винятки, можемо пропустити інваліда або людей з маленькими дітьми. І то, тільки щоб вивантажитися і назад виїхати», ‒ пояснює охоронець території парку «Тиха бухта».
Тиха бухта
Намети в Тихій Бухті дозволяють ставити безкоштовно і навіть дають в оренду за 350 рублів (близько 150 гривень ‒ КР) дерев’яні піддони під них. Однак зміни порядку проходу на територію парку до душі далеко не всім.
Журналісти Крим.Реалії поспілкувалися з компанією відпочивальників з Феодосії, Мінська і Києва, які вже 14 років відпочивають на цьому місці. За їхніми словами, цього літа вони зустріли в Тихій Бухті тільки третину своїх постійних сусідів.
«Не подобається те, що машини наші стоять за шлагбаумом ‒ незручно: телефон не зарядити, щоб взяти речі, доводиться ходити за шлагбаум. Це перший рік, коли машини наші тут не з нами ночують. Вони кажуть, що вони відповідальність за це не несуть», ‒ скаржиться Юрій.
«Ми дуже любимо Крим, дуже. Але зараз тут важкувато. Вмовляєш, принижуєшся, просиш: «пропустіть», ‒ додає Олена.
Відпочивальники не приховують невдоволення: за їхніми словами, нинішні кримські чиновники навмисно погіршують правила відпочинку для «диких» туристів, щоб вони не їздили на півострів.
«Я думаю, вони (кримська влада ‒ КР) хочуть його просто забрати. Вони у людей бажання відбивають (відпочивати ‒ КР). Ми зараз приїхали ‒ взагалі нікого немає. Це військова база. Ми зупинилися у друзів, у Феодосії ночували, приїхали пізно. Я вранці прокидаюся ‒ літак військовий, а вони шумлять так, незрівнянно», ‒ каже гостя Криму.
Поки туристи замальовують заборонні знаки на інформаційних табличках, висловлюючи таким чином невдоволення новими порядками, за Тиху бухту взялося підконтрольне Росії Міністерство екології Криму. Російські чиновники взялися реалізовувати тут пілотний проект зі збереження природи. Однак, за словами активістів, у відомстві просто хочуть передати територію в управління приватним фірмам.
Embed code
Copy and paste the embed code below. The code changes based on your selection.
The code has been copied to your clipboard.
Video size
width
x
height
pixels
Що чекає на дикого туриста в Криму (відео)
Share this video
0:06:37
▶
0:00:00
/0:06:37
▶
▶
Завантажити на комп'ютер
Милуєшся ‒ плати
Окрім обмеження доступу до кримського узбережжя, туристи на півострові стикаються і з іншими проблемами. Наприклад, людей змушують платити за милування пам’ятниками природи. Так, за відвідування водоспадів, плато гори Ай-Петрі, Долини привидів і кримських печер доводиться платити від 50 до 200 рублів (близько 20-85 гривень ‒ КР). При цьому мало хто з туристів знає, що насправді прохід в такі місця має бути безкоштовним ‒ оплачуються тільки екскурсії.
Ситуація з відвідуванням Ай-Петрі ускладнюється ще й зачисткою плато від розташованих тут будівель. Їхній демонтаж почали в травні, а в планах ‒ збудувати тут величезний торговий центр. Про це, посилаючись на власні джерела, пише кримське видання «Примечания».
Розбирання та знесення будівель на плато Ай-Петрі в Криму, 23 червня 2017 року
Російські активісти впевнені ‒ в заповідній зоні Ай-Петрі з’являться торгово-розважальний центр і елітне котеджне містечко. Тим часом підконтрольні Кремлю кримські чиновники обіцяють збудувати тут кам’яний лабіринт, парк, вертолітний майданчик і екостоянку. Також хочуть облаштувати підвісні мости і провести модернізацію канатної станції.
За будь-якого з варіантів місця для «дикого» туриста тут не буде.
«Вчені» дайвери
Під забороною для кримських туристів виявилося і море. Наприклад, щоб зануритися у води ландшафтного парку Атлеш, дайвери мають отримати дозвіл у кримського Мінекології. А воно вимагає наукових обґрунтувань для занурення, розповідає дайвер з Євпаторії Павло Матіца.
«Закінчилося тим, що я звідти пішов ні з чим. Через пару тижнів, коли я вже показав їм наукову роботу і так далі, і тому подібне ‒ тоді дозвіл дали. А проста людина, скажімо так, простий дайвер, який не професор, чи не має розуму аж понад голову, він на Тарханкуті зараз зануритися не зможе», ‒ каже дайвер.
При цьому турбота про кримські заповідники не завадила російській владі півострова організувати автомобільне ралі «Баха Крим», учасники якого безперешкодно проїхали через територію парку.
Мис Тарханкут, пляж Джангуль, травень 2017 року
Місія «Дістатися до моря»
Якщо кримські гонщики безперешкодно роз’їжджають заповідними територіями, то звичайні кримські автомобілісти ледве можуть під’їхати до моря. Згідно з розпорядженням підконтрольного Росії Мінекології Криму, їм не можна їздити або паркуватися ближче, ніж за п’ятсот метрів від води, якщо там немає твердого дорожнього покриття.
Ситуація ускладнюється тим, що офіційних парковок в прибережних районах півострова ‒ вкрай мало, тому нововведеннями кримської влади незадоволені як туристи, так і місцеві жителі.
«Ви були в Феодосії? Повз Золотий пляж проїжджали? Де там людям купатися? 20 кілометрів пляжної території, асфальт йде на відстані 50 метрів. І що тепер робити, море переносити? Так дурниць вистачає, як зазвичай», ‒ розповідає відпочивальник.
Автотуристи в Рибачому, травень 2016 року
Незважаючи на заборони, автомобілісти продовжують паркуватися поблизу берегової лінії півострова. І навіть ті, хто підтримує заборону, під’їжджають ближче до води.
«Так, приїхали, більше ставити (машину ‒ КР) ніде поки. Ще ж не облаштовано тут нічого. Стоянки треба робити», ‒ упевнений один з водіїв.
Хоча кримчани і гості півострова продовжують паркуватися в прибережній зоні, водіям загрожує за це штраф. Якщо їх зловлять інспектори, доведеться заплатити від трьох до чотирьох з половиною тисяч рублів (близько 1300-1900 гривень ‒ КР).
Таким чином, на «дикого» туриста в нинішньому Криму очікує багато далеко не завжди приємних несподіванок.