Це «рембат» – ремонтний батальйон окремої механізованої бригади на Донеччині. Друге життя БТРів, БМП чи вантажівок залежить саме від цих хлопців. З перших днів війни вони на чолі із підполковником Костянтином Мироненком виконують надзвичайно складну і важливу роботу. Бруд, пил, дим, багнюка, перероблене мастило, тони заліза – це те, з чим військові ремонтники стикаються щодня. Важко працюють як у базовому таборі, так і на передовій, де обстріли з ворожої території не припиняються. Техніка не нова, радянського виробництва, при активній експлуатації завжди щось «вилітає», на місце постійно виїжджають бригади спеціалістів. Кажуть, що роблять усе на совість. 2014 рік став непростим випробуванням для рембатівців. Удари по українських військах підступно завдавали російські танки та артилерія. Під вогнем противника ремонтники витягували усе, що могли врятувати і згодом відновити. Це були справжні трудові подвиги військових інженерів – як під час транспортування, так і на ремонтній базі батальйону. Працювати доводилося у кілька змін, в будь-яку погоду, в будь-яку пору року… Є прописані часові норми для роботи, так звані «людиногодини». Як мінімум удвічі ремонтні бригади їх перепрацьовували. Адже стояло завдання поставити до строю якомога більше бойової техніки. Не припиняються роботи і сьогодні. Роботу військових ремонтників видно і чутно. В умілих руках бойова техніка оживає, стає до строю і щодня працює на перемогу.
Джерело