«Чужі тут не ходять» ‒ ця фраза добре характеризує принцип кадрової політики в Криму, взятий на озброєння «командою переможців». За підрахунками Крим.Реалії, мінімум три десятки держуправлінців і депутатів пов’язані родинними, партійними та бізнесовими зв’язками з керівниками анексованого півострова. І це тільки вершина айсберга.

Уже під час проведення перших російських виборів до «Держради Республіки Крим» у вересні 2014 року «команда переможців» зробила все, щоб жоден непідконтрольний їм кримчанин не потрапив до складу «Держради». Всіх, у кого були шанси перемогти у мажоритарних округах, зняли через суд.

Цей кадровий принцип, що передбачає не ефективність, а повну підконтрольність, поширився і на створену Громадську палату Криму. В її складі ‒ лише віддані «команді переможців» люди, прізвища яких кримчанам ні про що не говорять.

І на цьому тижні відбулася значуща подія, що характеризує ставлення до Громадської палати Криму. Всі представники сторони кримського бізнесмена Олега Зубкова вийшли зі складу робочої групи з вивчення його конфлікту з кримською владою. Вони переконалися в неспроможності цього органу.

​Така робота Громадської палати Криму не може задовольнити реальні запити громадянського суспільства півострова. А тому кримські активісти вирішили самоорганізуватися і створити альтернативну Громадянську Палату Криму.

«Шановні громадські активісти, представники НКО, у Республіці Крим назріла необхідність консолідації зусиль для досягнення важливих соціально-економічних питань в Республіці Крим. Ухвалене рішення про створення Громадянської Палати Криму.

Ми не об’єднуємося заради якогось лідера чи політичної партії, ми об’єднуємося заради конструктивного впливу і взаємодії з владою», ‒ йдеться у зверненні громадських об’єднань.

Зараз вже узгоджений статут Громадянської палати Криму.

«На противагу кишеньковій Громадській палаті Іоффе створюється Громадянська Палата Криму. До неї увійдуть активісти самоорганізації й самоврядування, тобто вона створюється «знизу». Подивимося, що з цього вийде. Курчат восени рахують», ‒ прокоментувала ініціативу громадських активістів академік РАПН Алла Казакова.

Громадянська Палата Криму передбачає відкритість: кожен громадський діяч, який має досвід, може подати свою кандидатуру для внесення до складу цього органу.

«Процес формування палати запущений. Відбулося перше засідання ради палати, на якому ухвалений статут і регламент, зараз активно запрошуємо громадських активістів в члени палати, формуємо комісії, скоро плануємо провести перше засідання палати, запросити ЗМІ (які навряд чи прийдуть), блогерів та всіх охочих і активних громадян. У нас є свій сайт, все засідання плануємо транслювати в ютуб і за допомогою соцмереж, месенджерів», ‒ розповіла голова правління Кримської регіональної громадської організації «Конгрес захисту прав і свобод людини «МИР» Олена Дудченко.

Але далеко не всі незалежні громадські активісти Криму поспішають вступити до Громадянської палати Криму. Хтось аргументує це звичкою працювати самостійно, хтось ‒ іншими причинами.

​«Немає єдиного фронту громадських активістів у Криму, як й опозиції взагалі. Всі тягнуть ковдру на себе, обмінюють результати на популярність, бояться звинувачень. Хочуть потрапити до високих кабінетів. Це сумно. Зараз начебто формується актив, але дуже важко», ‒ поділився своїми спостереженнями російський громадський діяч, який переїхав до Криму, Ілля Большедворов.

Створення Громадянської палати Криму ‒ це гучний дзвіночок для «команди переможців», що громадськість вже не задовольняється відведеною їй роллю. «Верхи не можуть, низи не хочуть» ‒ революційний принцип, виведений Леніним. Це формулювання характеризує момент, коли в суспільстві можлива революція. І, судячи з усього, така ситуація в умах кримських громадських активістів вже дозріла.

Зарема Сеїтаблаєва, кримчанка, блогер (ім’я та прізвище автора змінені з міркувань безпеки)

Думки, висловлені в рубриці «Блоги», передають погляди самих авторів і не обов’язково відображають позицію редакції

Джерело