1 вересня в Криму відкрили свої двері для учнів 1149 шкіл ‒ така офіційна статистика підконтрольної Росії влади півострова. За інформацією Кримської правозахисної групи, якщо 2013 року в Криму українською мовою могли навчатися понад 13,5 тисяч осіб, то до 2016 року їхня кількість зменшилась у 36 разів ‒ до 371 людини. При цьому доступ до освіти рідною мовою не можуть отримати більше ніж 60 відсотків носіїв кримськотатарської та 74,5 відсотка україномовних дітей, стверджують правозахисники.

Член Кримської правозахисної групи Олександр Сєдов стверджує, що російська влада півострова всіляко намагається знизити попит на навчання будь-якими мовами, окрім російської.

Олександр Сєдов

‒ Навіть у вересні 2014 року українською мовою навчалися 2154 школярі, а 2016-го, як ми знаємо ‒ вже 371. Нагадаю, це на весь Крим, приблизно на 200 тисяч учнів. Пов’язано таке зменшення з тим, що на півострові вже три роки триває жорстка пропаганда проти всього українського. Вчителі наполегливо не рекомендують батькам писати заяви на навчання дітей українською. Тим, хто все одно хоче, кажуть: «Дивіться, вас всього одна-дві людини, ніхто не буде заради вас відкривати класи». Люди бояться йти проти більшості. Так чи інакше шкільна програма Російської Федерації будь-якою мовою несе відбиток пропаганди ‒ наприклад, підручники історії. Там розповідається про «націоналістичний переворот» в Україні та «приєднання Криму до Росії» нібито без підтримки військових.

Аналітик Центру громадянської освіти «Альменда» Олег Охредько зазначає, що навчання українською мовою все одно продовжує залишатися актуальним для кримчан.

Олег Охредько

‒ Попит на українську мову навчання в Криму, безумовно, є, і справа не тільки у власне освітній функції ‒ це форма спротиву окупації. Росія намагається показати, що таке навчання є, але маніпулює цифрами. За офіційними повідомленнями так званого Міністерства освіти Криму, 20 тисяч осіб у Криму навчаються українською, але в позаурочний час. Це ніяк не проконтролювати, не перевірити. Окрім того, в 10-11 класах навчання ведеться тільки російською мовою. За нашими відомостями, люди шукають репетиторів з української, щоб вступати до вишів на материковій Україні, деякі ‒ навіть можливості для повноцінного дистанційного навчання. На жаль, навчання на материку може призвести до неприємностей для батьків школярів.

Постійний представник президента України в Криму Борис Бабин розповідає про проблеми навчання кримчан на українському материку.

Борис Бабин

‒ Звернень, пов’язаних із освітою, небагато. Справа в тому, що на материковій Україні в цілому відпрацьовані механізми екстернату для школярів, вступу до вишів для абітурієнтів. Однак зросле навантаження на навчальні заклади в зв’язку з потребами кримчан ніяк не позначається на зарплатах вчителів, які з ними працюють. Я вважаю, що це не правильно. До того ж, є проблема з навчанням кримськотатарською. В Україні немає чіткого закону про корінні народи й стратегії для реалізації прав кримських татар. В результаті батьки демотивовані, й багато хто навіть не вимагають навчати дітей рідною мовою. Окрім того, кримські татари-переселенці розпорошені по всій країні. Обов’язок української держави ‒ подбати про збереження їхньої мови та культури.

(Над текстовою версією матеріалу працював Владислав Ленцев)

Джерело