Брюссель – Чи повернуть європейські санкції Крим Україні? Чи ефективні обмеження, накладені на російські банки, промисловість і торгівлю? А наскільки потерпають від кремлівських контрзаходів та ембарго європейці? – На такі запитання у Європарламенті намагалися знайти відповіді економічні експерти, дипломати від ЄС, політики й ті, хто лобіює інтереси європейського бізнесу, який працює на ринку Росії

Втрати Росії через санкції, впроваджені Євросоюзом за її агресію в Україні, анексію Криму та підривання українського суверенітету й територіальної цілісності, – значні. Такого висновку дійшла ціла низка економічних аналітичних установ ЄС та фахівців Європейської комісії, які щороку проводять свої підрахунки. Зокрема, згідно з даними Австрійського інституту економічних досліджень, якщо від російського ембарго на європейські продукти внутрішній валовий продукт ЄС скоротився на десь на 0,1 відсотка, то європейські санкції скоротили російську економіку на 8-10 відсотків.

Старший дослідник цього інституту Олівер Фріц, виступаючи у торговельному комітеті Європарламенту, поділився своїми дослідженнями. Якщо 2012 рік був рекордним в активізації торговельних європейсько-російських обмінів, то впровадження санкцій призвело до стрімкого падіння європейського експорту до Росії.

Олівер Фріц

«Згідно з нашими підрахунками, через санкції загальна частка європейського експорту до Росії скоротилася на 40 відсотків. Диверсифікація торгівлі, зокрема, нові ринки, тим часом, тільки частково компенсували втрати європейських компаній через відмову від російського ринку. З обох сторін були спроби обійти санкції, але дуже швидко це було припинене посиленням зусиль для контролю», – пояснив економіст, зокрема, вказуючи на феномен, коли після санкцій сербські підприємці та фермери почали активно експортувати до Росії свої продукти, бо це було вигідніше, ніж продаж на домашньому ринку. Натомість, потреби самих сербів почали поповнюватися за рахунок зростання імпорту із ЄС. Але такі схеми не стали масовими.

Мета санкцій – змінити курс агресії Росії

Метою санкцій від самого початку було й залишається – посилити економічний тиск на Росію, щоб Москві стало зрозуміло, що її політика щодо України має високу економічну ціну, каже голова відділу зовнішньополітичних інструментів при Європейській службі зовнішньополітичної діяльності Гільде Гардеман.

Гільде Гардеман

«Санкції націлені на те, аби популяризувати зміну курсу російських дій в Україні. Їхня тривалість прямо пов’язана із повним виконанням мінських угод. Із різною мірою впливу ці економічні санкції поширюються на чотири галузі Росії: ринок капіталу, оборона, товари подвійного використання та чутливі технології», – пояснила дипломат.

Водночас, поруч із численними наріканнями лобістів від європейських фермерських, промислових чи фінансових компаній на негативні наслідки санкцій та втрати, які вони несуть через них, політики та дипломати переконані: санкції повинні тривати доки Росія не змінить своєї поведінки щодо України. Зокрема, фахівець із питань Росії у Європейській дипломатичній службі Петері Вуорімакі заявив, що ЄС – з огляду на російську агресію – не мав іншого виходу, як піти на цей крок.

Петері Вуорімакі

«Ситуація в Україні залишається невирішеною, а «мінськ» досі не реалізований. Але це не означає, що наші санкції не працюють. Виникає питання, як ми могли діяти, спостерігаючи за тим, що відбувалося, замість впровадження потужного пакету санкцій? Тож, ми продовжуємо підтримку нормандського процесу, підтримуємо спостережну місію ОБСЄ, порушуємо цю проблему на кожному політичному діалозі з Росією та з нашими міжнародними партнерами. Ми надаємо гуманітарну допомогу, але насамперед, продовжуємо тверду підтримку української незалежності, територіальної цілісності та незалежності».

Санкції діятимуть, доки не реалізований «мінськ»

Отже, представник європейського дипломатичного корпусу формулює позицію ЄС відносно продовження економічного тиску на Росію дуже чітко. Хоча й серед очільників євроустанов подекуди чути різнобій у ставленні до Москви. Зокрема, подекуди суперечливо лунають заяви голови Єврокомісії Жан-Клода Юнкера про необхідність віднайти спільну мову з Росією, чи з боку міністра закордонних справ Німеччини Зіґмара Ґабріеля, про те, що не треба допустити «нового льодовикового періоду» у відносинах із Кремлем.

Тим часом, у європейських експертних колах, зокрема, дослідники Європейського політичного центру або брюссельського Центру європейських політичних досліджень переконують: змін у санкційній політиці ЄС не буде, доки Росія не внесе змін у свою поведінку та не скасує причин, через які ці санкції були впроваджені.

Стівен Блокманс

«Ці заяви не означають того, що ці країни більше не підтримують продовження санкцій ЄС проти Росії… Доки росіяни реально не виконають того, що передбачене мінськими угодами, я не думаю, що настане пом’якшення позиції ЄС щодо продовження санкцій», – коментує аналітик з Брюсселя Стівен Блокманс.

Джерело