«Всупереч праву, закону і здоровому глузду» – з кримських мереж
Підконтрольний Кремлю Верховний суд Криму засудив одного з лідерів кримськотатарського народу Ахтема Чийгоза до восьми років колонії загального режиму. У соціальних мережах цей вирок вважають політично мотивованим і цинічним.
Адвокат Чийгоза Микола Полозов повідомив, що суд, виносячи вирок, визнав його підзахисного громадянином України.
Фундаментальная работа адвокатов превращена в фундаментальную растрату сил, эмоций и надежд.
Нет слов. Российский суд в Крыму.
Это один из самых (или самый?) жестоких приговоров по откровенно политическим делам.
Учасники обговорення обурені. На їхню думку, вирок російського суду суперечить праву і здоровому глузду.
Суд оккупанта,судит человека,за действия которые он совершал,за две недели, до вхождения данной правовой системы в АР Крим. Это все,что нужно знать о судах в Криму!
Російський суд, за російським законодавством, 2,8 років судив заступника Меджилісу Ахтема Чійгоза. Визнав його громадянином України і засудив на 8 років колонії строгого режиму за те, що він в Україні брав участь у мітингу за цілісність України.
…Я к этому добавила бы еще и то, что в момент митинга Россия не имела юрисдикции. Т.е. они вообще не имели права никого судить.
Но какие там права и всякие либерализмы, если барину так хочется? ведь да?
Я правильно розумію?
1. Суд однієї країни виніс вирок за події 26.02.2014 року на території іншої країни? На той момент Крим навіть анексовано ще не було – він був підконтрольним Україні.
2. В Україні цілком можна засудити, прикладом, Євгена Плющенка, за те, що не завоював "золото" Олімпійських ігор з фігурного катання під прапором Росії у 2014 році? Прізвище ж українське, чьо там.
Засудити громадянина за те, що він намагався у мирний спосіб не допустити незаконного вторгнення зловорожого сусіди до свого дому, не допустити антиконституційного перевороту ,власне, зради тих, що уособлювали на той час українську владу в регіоні – що може бути простіше за сьогоднішньої "правової" ситуації в Криму! Які почуття може викликати сьогоднішній вирок Ахтему Чийгозу – людині поза всяким сумнівом порядній, гідній, мужній? Суму за тим, що своя країна не цінувала/не цінує таких, а безчесний загарбник не має і краплі співчуття до чужої гідності? Обурення попранням права, підміною сили права на право сили, коли захист Чийгоза крок за кроком неспростовно довів абсурдність звинувачення, а сервільний суд виносить вирок замовлений владою? Певно, і те й інше. Бідний мій Крим…
Але не впадаймо у відчай. Боротьба Чийгоза не є даремною. Вона багато на що відкрила очі тим, хто до того бачив світ зовсім в інших кольорах. А ще, не забуваймо, що правда зрештою бере своє. Тож, як нам далі жити? Поляки кажуть: Wszystko w życiu jest tymczasowe więc jeśli coś idzie dobrze, trzeba się cieszyć bo nie będzie trwać wiecznie, a jeśli coś idzie źle, nie martw się to też nie będzie trwać w nieskończoność. Не вічною буде і ця неправда.
Щира подяка відтак, стійкості, мужності пана Ахтема Чийгоза, його високофаховій команді захисників, найперше, пану Миколі Полозову, а також всім, хто так чи інакше підтримував його. Це не поразка, панове. Це просто етап боротьби. Боротьби за право і справедливість в нашому світі.
Влада України негайно відреагувала на вирок Чийгозу і заявила про рішучість боротися за його звільнення.
Підконтрольний Кремлю глава Криму Сергій Аксьонов, навпаки, вироком задоволений. Сам він був активним учасником подій 26 лютого, за які й засудили Чийгоза. Однак у російського суду до Аксьонова питань не виникло.
Смешно читать о правовом государстве от человека, который сам является преступником по законам Украины, как гражданин Украины и преступником по законам России, если бы он проводил референдум в России, аналогичный тому, что провернул в Украине.
Ну это в стиле современной РФ и её ставленников- ничтоже сумяшеся игнорировать все нормы международного и всех остальных видов прав. Начнём с того, что суверенитет РФ над Крымом в мире не признан, поэтому не будет признан и этот приговор. Во-вторых даже по формальным российским законам никакой юрисдикции в Крыму 26 февраля 2014 г. РФ не имела и не и даже сама не отрицает украинский суверенитет, а значит и украинскую юрисдикцию на все события, которые могли иметь место в Крыму в то время. Наконец Чийгоз, как и любой гражданин Украины, по Конституции Украины, действие которой на то время в Крыму никто не отрицает, обязан был предпринимать все усилия для сохранения суверенитета и территориальной целостности Украины, которым на то время в Крыму была явная угроза. Наконец ему даже не инкриминируют непосредственную вину в смерти пострадавших, а только косвенную, но 8 лет впаяли, хотя после 20 лет строгача Сенцову за якобы намерение взорвать памятник Ленину этот приговор выглядит даже мягким….
"… справедливое и обоснованное решение, основанное на МОЩНОЙ ДОКАЗАТЕЛЬНОЙ БАЗЕ, собранной следствием…" – организатор беспорядков комментирует сегодняшний приговор Чийгозу.
"Мощная доказательственная база" по версии Аксенова это показания 3-х засекреченных свидетелей и одного Эйваза Умерова, ненавидящего Меджлис и Ахтема Чийгоза, против более 200 потерпевших и свидетелей, не показавших против Ахтема Чийгоза ничего, против более 1000 фото и десятков часов видеозаписей, на которых тоже нет ничего, подтверждающего виновность.
Вам, Сергей Валерьевич, могу пожелать только более справедливого суда, когда придёт время. Доказательственную базу Вы и так наработали мощнее некуда.
Захист Чийгоза має намір оскаржити вирок російського суду.
А голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров повідомив, що українська влада вимагатиме екстрадиції Чийгоза на материкову частину України.
Винесення вироку Чийгозу майже збіглося за часом з «проривом» польсько-українського кордону колишнім президентом Грузії та екс-губернатором Одеської області Міхеїлом Саакашвілі – ця подія привернула увагу широкого українського загалу. У соцмережах звертають увагу, що пріоритети публіки розставлені невірно.
Пока мы здесь обсасываем нюансы саакашвилизации Украины, в аннексированном Крыму Ахтема Чийгоза приговорили к 8 годам колонии общего режима.
Пытаюсь сформулировать, за что, и получается, что юридически – вообще ни за что.
Насколько же мелко на этом фоне выглядит крысиная возня украинских политиков…
В последнее время, когда мне снится Крым, то я во сне думаю почему мы не едем туда. спрашиваю, почему забыли, как хорошо там и как ярко светит солнце на набережной в Севастополе, а людей, которых знаю, не вижу.
Когда украинский фейсбук становится просто украинским фейсбуком, за пределами Украины, правда очень сложно за всем уследить.
Получилось, что сегодня два события, которые говорят про границы и их защиту. на 8 лет судили крымчанина Чийгоза, который стоял 26 февраля 2014 года под ВР АРК, идеалистически веря в то, что российскую армию можно остановить мирными протестами и въезд Саакашвили на украинско-польской границе. Сравнивать эти события, все же как сравнивать скрипку и баян, вроде и музыкальные инструменты, вроде все про границы, но не одно и то же.
Огорчает во всем этом медийный шум динамичного и комедийного, простых фактов и внимания к этому. Простые факты о том, что суд по Чийгозу шел 3 года и вынесли решение за несколько минут не так интересен, как вестерн на границе, в котором есть свой набор фактов. И, честно, так много сил и энергии уходит на отделение этих фактов и шума.