У середу, 22 листопада 2017 року, Генеральний прокурор України Юрій Луценко взяв участь у Міжнародній конференції на тему: «Кримінальний процесуальний кодекс України: проблеми застосування і перспективи удосконалення». Також на заході були присутні перший заступник Генерального прокурора Дмитро Сторожук та заступник Генерального прокурора Анжела Стрижевська.

Юрій Луценко доповів про процес реформування системи органів прокуратури та зміни, які відбуваються у зв’язку з цим.

Генеральний прокурор України зазначив, що 5 років тому новий КПК України став проривом до європейських стандартів, проте одночасно залишились і проблемні питання.

«За п’ять років ми бачимо певні проблеми, які виникають на практиці із застосуванням нового Кримінального процесуального кодексу», – констатував Юрій Луценко.

Генеральний прокурор звернув увагу присутніх, що до проблемних питань можна віднести, зокрема, скасування так званої «дослідчої перевірки», яка давала змогу відфільтрувати всі заяви про злочини на предмет обґрунтованості початку переслідування. Також це встановлені КПК України особливості визначення підслідності (зокрема, для НАБУ) – поєднання складів злочинів, суб’єктів їх вчинення, розміру шкоди, предмету злочину створило умови для постійних спорів про підслідність через неможливість її визначення на початку розслідування.

За словами Юрія Луценка, скасування положень, які давали прокурору вищого рівня витребовувати кримінальні провадження для їх вивчення для прийняття рішень, зокрема про скасування незаконних та необґрунтованих постанов слідчих та прокурорів в цих провадженнях, на практиці зробило практично неможливим реалізацію вищестоящим прокурором своїх законних повноважень. Суттєвих ускладнень додали й встановлені строки для скасування прокурором, наприклад, незаконних та необґрунтованих постанов про закриття кримінальних проваджень – 20 днів з моменту повідомлення його про таку постанову.

Також Генеральний прокурор України зазначив, що практика застосування положень КПК України засвідчила негативну тенденцію використання окремих його положень як інструмента ухилення від кримінального переслідування, передусім корупціонерів. Одним із найбільш уразливих у цьому аспекті виявився інститут застави при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні, окремі елементи якого (здебільшого розмір та умови застосування) створили передумови для його використання з метою уникнення відповідальності особами, які вчинили злочини, пов'язані з отриманням неправомірної вигоди.

Одночасно Юрій Луценко зазначив, що наразі між Генеральною прокуратурою України та профільним Комітетом Верховної Ради України налагоджено максимальну співпрацю.

Генеральний прокурор України повідомив, що за зверненням Комітету стосовно необхідності напрацювання системних змін до КПК України за результатами аналізу його правозастосування у ГПУ діяла робоча група, до складу якої входили, у тому числі, представники Консультативної місії ЄС в Україні, науковці, співробітники структурних підрозділів центрального апарату Генеральної прокуратури України.

«За результатами роботи було виявлено близько 100 статей КПК України, які потребували би, з точки зору робочої групи, коригування, за результатами чого ми підготували зміни, які у формі порівняльної таблиці з постатейним обґрунтуванням передали до Комітету», – зауважив Юрій Луценко.

Також Генеральний прокурор України наголосив, що особливі очікування покладаються на якомога швидше введення в дію інституту кримінальних проступків, які мають розвантажити слідчих.

«Ми можемо зробити КПК ще краще, і це наша спільна мета», – зауважив Юрій Луценко.

 

Управління зв’язків із громадськістю та ЗМІ
Генеральної прокуратури України

 

Джерело