«Ми можемо повчитися в американців бути собою, а не грати ролі», ‒ владика Венедикт (Алексійчук)
В Україні часто людина ходить до церкви, але коли треба, то може дати хабаря. Може ходити до церкви і бути корупціонером. Така собі двоякість: одне на людях, інше для себе… В Америці, на моє враження, якщо людина віруюча, то вона віруюча. Якщо вона практикує християнство, то робить це серйозно. Гадаю, ми можемо повчитися в американців бути тими, ким ми є, а не грати ролі.
Таку думку висловив владика Венедикт (Алексійчук), Правлячий єпископ єпархії Святого Миколая у Чикаґо, у програмі «Відкрита Церква» «Живого ТБ», яка вийшла в ефір 9 грудня.
Як відомо, 29 червня 2017 року у катедральному соборі Святого Миколая в Чикаґо відбувся Чин інтронізації владики Венедикта. Введення на престол здійснив Отець і Глава УГКЦ Блаженніший Святослав.
Як тільки стало відомо про нове призначення владики, у соціальних мережах люди висловлювали своє засмучення тим, що «до Америки забирають нашого владику».
Напередодні переїзду владики Венедикта до Чикаґо, журналісти «Живого телебачення» два дні (25 та 26 травня 2017 року) супроводжували єпископа в його робочих і особистих поїздках, щоб створити документальний фільм-портрет.
Журналісти обрали два випадкові дні з календаря. Камера постійно увімкнена. Напружений графік. Маса людей. Львів – Унів – Рівне. Офіційне і особисте. Духовне і мирське. Абсолютно різні середовища і усюди на владику чекають і усюди вважають «своїм».
Владика Венедикт відзначає, що духовний фундамент для єпископства дало йому одинадцять років перебування в Унівському монастирі. «Я не уявляю, як я міг би виконувати своє єпископське служіння, не будучи в Лаврі?!» – зазначив владика.
Журналісти «Живого ТБ» також взяли інтерв’ю в єпископа вже у США. Розпитали про перші враження, релігійність американців та завітали на Літургію.
– Це є край Божий, як і всюди є краї Божі. Вважаю, що Америка нічим не гірша і не краща, ніж Україна. Господь є всюди і все наповнює. Так само наповнює Америку, – каже єпископ.
– Я не мав якихось особливих сподівань і тому не маю особливих зачарувань чи розчарувань. Я вже мав досвід перебування в Америці, тому не було чогось, що б мене шокувало. Усе-таки я глибоко вражений нашими людьми тут. За цих майже чотири місяці я вражений їхньою людяністю, вірою.
– Читав статистику, що 20 відсотків американців ходить до церкви. Дай Боже, щоб в Україні на Пасху 20 відсотків пішло. Усе-таки американці – релігійні люди, які ходять до храму. І жоден президент чи міністр не боїться визнати, що він вірує в Бога. Не просто піде до церкви, щоб його зняли на камеру, а реально визнає віру в Бога.
– Американське суспільство ніколи не було безбожне, агресивне чи атеїстичне. Європа була і є такою досі. В Америці цього ніколи не було. Тут завжди було певне розуміння важливості християнства, віри. Тому для мене американці є народом, який дає тобі змогу вірити. І вони не бояться виявляти свою віру. Це трохи відрізняє їх від українців.
Департамент інформації УГКЦ