“Пасха означає, що ми стаємо вільними від гріха людьми!” — о. Андрій Танасійчук у Порденоне (Італія)
Коли Христос об’явився після Воскресіння апостолам, то Він не з’ясовував стосунків з ними, а сказав лише два слова: “Мир вам!”. Ісус дарує мир людині! Під час Служби Божої ми також чуємо: “В мирі вийдім!”. “В мирі вийдім” до наших щоденних занять, до наших щоденних праць і варто дарувати цей мир іншим людям, котрі не знають Бога. Однак якщо ми не будемо отримувати мир в храмі через слухання Євангелія, через Святу тайну Сповіді та Євхаристії, то як ми зможемо отримати мир? Як ми тоді зможемо ділитися чимось з іншими?
Зокрема про це наголошував у своїй проповіді до вірних у неділю, 8 квітня, в Порденоне (Італія) отець Андрій Танасійчук. У цій громаді він був душпастирем 2008 – 2012 роках.
“Сьогодні є традиція, коли ми можемо собі ще раз усвідомити, що означає Пасха. Чому Церква так сильно наголошує на значенні цього свята для християнина?… Ми бачимо, що кожного разу християнство більше “затирається”, тобто перестає бути видимим у цьому світі. Проте пригадаймо те слово, яке говорив Син Божий, що коли Він прийде на цю землю, то знайде віру в Нього. Чи хтось ще буде вірити в Нього? Я вірю в те, що будуть дотримуватися традиції. Проте чи буде віра в Сина Божого?” — такими словами на початку своєї проповіді звернувся до присутніх о. Андрій Танасійчук.
За його словами, кожен з нас має різні переживання та труднощі, плани та мрії. Кожен з нас планує для себе день, місяць, і навіть рік. Однак часто ми забуваємо, що найважливіше — це Пасха. Адже Пасха — це є вихід з нашого щоденного життя в інший вимір.
“Що означає Пасха? В перекладі Пасха означає “вихід”. Відколи вона святкується? Вона святкується і символізує вихід ізраїльського народу з єгипетської неволі. І так само зараз ми ще раз маємо собі усвідомити, чи я хочу вийти з якогось рабства, з якоїсь неволі? Можливо, навіть від самого себе звільнитися, від своїх поганих ідей, від своїх переконань. Адже не рідко ми сваримося в сім’ях, тому що кожен з нас хоче зберегти позицію власного правильного переконання. І тоді немає світла, про яке ми чули в Євангелії, а починається буря та блискавки в родині”, — запевняє проповідник.
На його думку, ми потребуємо інших людей, щоби вони за нас теж молилися до Бога. Проте ми також маємо бути учасниками цього зусилля. Пригадаймо собі вогнище… Християнин, який не відвідує Службу Божу, то згодом його віра зменшиться, а потім навіть згасне. А коли прийде якийсь важкий етап в його житті, то людина не буде знати до кого йти.
“Кожен з нас має дати відповідь на запитання: “Чи я хочу, щоб Господь розпалював мою віру в спільній молитві, чи мені краще бути незалежним та автономним?” — роздумує о. Андрій Танасійчук.
Ісус промовляє до нас, що де двоє чи троє людей зберуться в Його ім’я, то Він є серед них. Кожен з нас може бути обтяжений і змучений, мати своє переживання. Тому Господь каже нам: “Прийдіть до Мене і Я вас облегшу”, — тобто прийдіть і Він розпалить вас в тій молитві. Адже якщо ми не будемо мати з Ним постійного контакту, то ми згаснемо.
“Тепер тільки від нас залежить, чи ми зможемо бути щасливими. Однак сьогодні такий момент, коли ми маємо поставити собі запитання: що таке щастя, що таке світло? Це те, що я бачу, чи це те, що я можу доторкнутися до чогось? Чи це те, що я можу взяти щось з собою? Чи це є щастя, що я відчуваю всередині? Тобто духовний спокій. І та людина, яка більше прожила, ніж я може підтвердити, що щастя — це є духовний мир, котрий ми відчуваємо всередині. І тому ставте собі часто ці питання: чи я хочу бути щасливою/щасливим? Що я роблю для того, щоб бути щасливим?” — закликає до роздумів про радість в душі проповідник.
Він також привітав усіх зі святом і побажав, щоб воно було не тільки традицією, але й добрим стимулом для змін у нашому житті.
“Нехай цей празник світлого Воскресіння Господнього буде для нас заохотою і постановою, що ми бажаємо змінитися. Я хочу, щоб християнство, до якого ми належимо, було в нас живе, не в’яле, а щоб воно було гаряче, як вогнище. Однак пам’ятаймо і про осередки, які можуть розпалити нас — це контакт з Богом, це є слухання Євангелія, це є причастя з Його Тілом і Кров’ю. Тому тільки від нас залежить, чи ми хочемо це робити”, — закликає вірних о. Андрій.
“Адже Пасха і Великдень означає, що ми стаємо вільними людьми. Ми стаємо вільними людьми від гріха. Тож чи захочу я бути вільним від гріха? Проте не біймося, що він є, бо ми маємо Христа, котрий нас пробачає. Він не змучується від наших гріхів. Він нас чекає”, — наостанок підкреслив о. Андрій Танасійчук.
Департамент інформації УГКЦ