“Одна справа, якщо на корупційній схемі заробляє п’ятсот чоловік по сто тисяч на місяць. І зовсім інша, якщо в списку двадцять прізвищ, кожен з яких годується на десятки мільйонів. У першому випадку боротися зі схемою простіше. У другому ‒ просто небезпечно.

Бо чим розмитіші інтереси ‒ тим складніше організуватися для їх відстоювання. Розмір докладання зусиль прямо пропорційний вашому бонусу. Якщо обиватель втрачає регулярно, але порівняно небагато ‒ на барикади він не піде. Якщо корупціонер заробляє на вас статки ‒ він захищатиме схему до останнього.

Неорганізоване не має суб’єктності. Організоване ‒ має. Влада завжди належить організованій меншості. Щоб претендувати на владу ‒ потрібно організуватися. Або примкнути до тих, хто вже це зробив. Інфантильне суспільство чекає чудес. Добрих чарівників, п’ятсот ескімо та негайної перемоги правди та чесноти. Але реальність належить тільки тим, хто її одомашнює”.

Павло Казарін, блогер

Джерело