Свято Покрови Пресвятої Богородиці почала з молитви у прифронтовій Костянтинівці. У Свято-Стрітенському храмі молилася за мир, за здоров‘я українських воїнів, за Єдину помісну українську церкву.

Це велике свято для України, день, коли ми шануємо захисників і захисниць нашої країни.

Досить довго було прийнято вважати, що в Україні боєздатної армії, по суті, немає. Жили минулою славою, знаходили подвиги в архівах, дивилися на вкриті пилом старовинні хоругви та булави…

А коли прийшла біда в країну, коли ворог ступив на нашу святу землю — піднялись наші хлопці й дівчата. Зродилися начебто з нічого у велику і праведну святу силу. Встали на захист рідної землі, на захист України! З’явилася нова українська армія — народжена не указами і постановами, а серцями і душами українців…

І поява цих справді великих людей, наших героїв, народження нашої армії, — це справжнє рукотворне диво, не менш приголомшливе, ніж омофор Богородиці над Константинополем… Це наша Покрова України!

І тому дуже символічно та правильно, що саме на Покрову ми святкуємо День українського козацтва, День захисників і захисниць Вітчизни…

Я щиро вітаю всіх зі святом! Я бажаю успіху, щастя, світлого майбутнього і великої Перемоги українській нації в її справедливій і святій боротьбі!

Схиляємо голови з вдячністю перед усіма тими, хто віддав своє життя за Україну. Пам’ятаємо, не забудемо…

Джерело