Відсьогодні кілька днів перебуваю в США. Запланована низка важливих розмов і зустрічей із впливовими людьми в Сполучених Штатах.

Головна мета поїздки – пошук нових шляхів безпеки України.

На моє переконання, сьогодні Україні надзвичайно важливо мати надійних, стратегічних союзників. Президентські вибори вже дуже скоро і не раціонально буде новообраному президентові використовувати дорогоцінний робочий час для “наведенення мостів” та встановлення контактів, якщо це можна зробити вже зараз.

Передусім говоритиму про відновлення міжнародних гарантій для України з часів нашої добровільної відмови від ядерної зброї, у форматі “Будапешт плюс”.

Я часто чую такі поради збоку: забудьте про Будапешт, він не виконав своїх функцій і не захистив нас від російської агресії, шукайте щось нове.

Категорично з цим не згодна. Сила й мудрість держави визначається не тим, щоб отримати міжнародні гарантії, а тим, щоб забезпечити їх виконання за необхідності. І якщо гаранти “забули” про будапештські гарантії Україні, то завтра вони так само можуть “забути” і будь-які інші нові. Цього не можна допускати. Ми маємо створити прецедент результативності тиску на “гарантів” аж до поновлення даних нам зобов’язань.

Сьогодні сучасний світ переживає не найкращі часи. Тріщить по швах уся система колективної безпеки, що склалася після Другої світової війни. Кожна сильна та впливова країна готова замкнутися у себе вдома, у власному “панцирі”. Останній (аргентинський) самміт G-20 показав, що нових взаємоприйнятних шляхів світової організації поки що немає.

Світові потрібні нові формули безпеки. І світові нарешті треба звернути увагу на Україну, що сьогодні перебуває в епіцентрі європейського конфлікту. Ми саме та країна і саме те місце, де й треба шукати цих нових формул безпеки. Нам необхідна реальна допомога, в тому числі й військова (НАТО), а не лише безкінечні та абстрактні співчуття й “стурбованість”.

Джерело