Війна з хостелами: як російський закон позначиться на готельному бізнесі в Криму

Держдума Росії ухвалила в остаточному читанні закон, який забороняє розміщення хостелів чи готелів у житлових приміщеннях. Фактично це виключає роботу хостелів у багатоквартирних будинках і торкнеться десятків готелів в анексованому Криму, повідомляє прес-служба російського Міністерства курортів Криму.

За інформацією відомства, правки припускають короткочасне проживання та оренду власного житла в житлових приміщеннях ‒ так працюють гостьові будинки, міні-готелі та квартировинаймачі відповідно до загальноросійського класифікатора видів економічної діяльності. У Мінкурортів Криму відзначають, що для туристичної галузі Криму хостели в багатоквартирних будинках «не є специфічними».



​Голова Асоціації малих готелів Криму Наталія Пархоменко запевняє, що законопроект не такий страшний для готельного бізнесу, як може здатися на перший погляд.

‒ Та версія, в якій законопроект втретє пройшов читання, це така м’яка форма. Якби він був ухвалений у тому вигляді, де була заборонена оренда житла в будь-яких житлових приміщеннях, це був би потужний удар усьому малому бізнесу. Це позначилося б на всіх, починаючи з квартир і закінчуючи віллами, садибами, завдало б непоправної шкоди. А те, що в житловому фонді не можна працювати готелям, це не новина. Інша справа, що хостели в Санкт-Петербурзі, в Москві розташовані в житловому фонді, і найчастіше скарги не на них надходять, а на нічліжки, на нелегальні об’єкти. З ними треба боротися, і потрібно бути гранично уважними, коли документ потрапить до Ради Федерації ‒ все-таки відшліфувати всі важелі впливу на нелегалів. Це найголовніше.

В Криму це мегапопулярно ‒ у нас в основному молодь
Наталія Кириченко

Гендиректор Sudak Hostel Наталія Кириченко непокоїться за свій бізнес, який при цьому розташований не в багатоквартирних будинках.

‒ У Криму дуже мало хостелів у багатоквартирних будинках ‒ може, десяток або трохи більше. Вони знаходяться у великих містах: Севастополь, Сімферополь. У курортних містах хостели, зокрема, мій у Судаку ‒ окремо розташовані будинки, житлові будівлі. Чому нас це турбує ‒ щоб потім наші чиновники не перегнули палицю в плані того, що земля призначена під житлове будівництво, будинок житловий, а ніби як написано «хостел». Мене турбує, як би нас до цього не прив’язали в майбутньому, тому що перейти в нежитловий фонд ми фізично не можемо, а працювати як апартаменти або гостьовий будинок ‒ їх, напевно, занадто багато для Криму. Тому я вивела свій бізнес у сегмент «економ» ‒ типу хостелу. Я не можу сказати, що в Криму це мегапопулярно ‒ у нас в основному молодь, люди, які подорожують з рюкзаками невеликими групами.

Наталія Кириченко вважає, що в Росії поняття «нічліжка» підмінили поняттям «хостел», заплутавши людей.

Голова громадської організації «Курортний Крим», творець сайту kurortexpert.com Олександр Бурдонов вважає, що російський законопроект насправді виходить не з проблем готельної сфери.

‒ Хостелів дійсно вкрай мало, а в багатоквартирних будинках їх взагалі одиниці. Деякі окремо стоять, є хостели в міні-готелях ‒ бізнес вирішив, що в двомісних номерах простіше поставити двоярусні ліжка, що так буде вигідніше з точки зору попиту й цінової ніші. Є змішані готелі, коли частина ‒ звичайні номери, частина ‒ хостел. Важливо розуміти, що короткочасна оренда мебльованої кімнати ‒ це не послуга розміщення, а товар. Беремо трикімнатну квартиру в багатоповерхівці, запихаємо в кожну по 4-5 триярусних ліжок ‒ у нас виходить 30 осіб при одному санвузлі. Якщо людей це влаштовує, які там селяться, то яка тут проблема? Проблема в тому, що це не влаштовує сусідів. Тому, власне кажучи, й підняли це питання, виходячи з того, який контингент там розділяється, але це інша сфера.

Закон про заборону хостелів у житлових приміщеннях шкідливий, перш за все, для клієнтів

Член правління «Ліги хостельєрів» в Росії Євген Насонов переконаний, що закон про заборону хостелів у житлових приміщеннях шкідливий для галузі, перш за все, для клієнтів.

‒ Статус нежитлового приміщення практично неможливий у більшості випадків, а коли він можливий, він страшно дорогий. Найголовніше: якщо хостел порушує права сусідів, то незрозуміло, чому після переведення приміщення в нежитлове він перестане це робити. Ця зміна в папірцях, плюс у вас з’являється окремий вхід, який абсолютно не панацея. У Москві є величезна кількість засобів розміщення з окремим входом, які тим не менше порушують права як мешканців, так і сусідів. Це поганий закон ‒ дурний і неправильний. В першу чергу від нього постраждають, як це не дивно, клієнти ‒ туристи. Тільки в Москві 10 мільйонів чоловік щорічно користуються послугами квартирних засобів розміщення. Тепер вони будуть змушені користуватися послугами не дуже легального «сірого» бізнесу. У тому чи іншому вигляді хостели збережуться.

Євген Насонов вважає, що, коли 15 мігрантів у складчину знімають одну кімнату з багатоярусними ліжками, це не вважається готельною послугою, тобто законопроект не стосується таких випадків.

‒ Якщо наші депутати прагнули заборонити ось це явище, яке існує в Москві й викликає невдоволення сусідів, то потрапили зовсім не туди ‒ цього вони не заборонили.

Хостели ‒ все-таки мікробізнес
Аркадій Маслов

Комерційний директор Tez Tour в Україні, віце-президент Асоціації лідерів турбізнесу України Аркадій Маслов нарікає, що на материковій частині країни взагалі немає контролю хостелів.

‒ Починаючи з 2010 року, у нас відбувалася дерегуляція галузі, і держава не впливає і не має ніяких інструментів і можливостей, щоб регулювати її. Готельний бізнес і хостели в тому числі не регулюються сьогодні ніяк. Починаючи з 1 січня 2018 року, взагалі скасована структура сертифікації послуг розміщення та харчування зокрема. Хостели ‒ все-таки мікробізнес, який передбачає якусь юридичну основу, але вони не оформлені навіть на підприємців. Навіть наша фіскальна система, яка мала моніторити, контролювати й збирати податки, не може цього зробити. Я розумію, що в першу чергу хостели та міні-готелі заважають і створюють дискомфорт мешканцям будинків, де вони розташовані. Напевно, тут мають реагувати правоохоронні органи. Звичайно ж, має бути регулювання та сертифікація.

(Текст підготував Владислав Ленцев)

Джерело

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *