«Креветки на антибіотиках замість бруду»: хто забудовує косу в Сакському районі Криму
На Ойбурській косі між кримськими селами Штормове та Попівка почали масштабну забудову. На колись найчистіших пляжах скоро має з’явитися креветкова ферма. Місцеві жителі проти: запрошують ЗМІ, обривають телефони чиновників і збираються на мітинги. Крим.Реалії з’ясовували, чим загрожує промислова забудова на прибережній зоні біля Сак.
Місце забудови «креветковий інвестор» вибрав унікальне. Це територія між морем і Ойбурським озером. Воно розташоване в 25 кілометрах від Євпаторії та є четвертим за площею солоним озером у Сакському районі Криму. Озеро славиться своїми лікувальними грязями, які користуються популярністю серед туристів. На косі ‒ пологий піщаний берег, чисті й, що важливо, безкоштовні пляжі.
Забудова тут почалася взимку цього року голосно, зі скандалом: ночами невідомі на спецтехніці стали вирубувати багаторічні дерева. Про це написав провладний ресурс «Крыминформ», посилаючись на слова місцевого жителя. Після публікації на місце виїхали співробітники російської прокуратури ‒ вирубку зупинили й пообіцяли все з’ясувати. Ситуацію прокоментувала заступник російського міністра екології та природних ресурсів Криму Ольга Славгородська. За її словами, на вирубку зелених насаджень ніхто дозволу не отримував. Незважаючи на заяву чиновниці, забудовник почав і успішно продовжує будівництво.
Будівництво креветкової ферми на узбережжі між селами Штормове і Попівка
Місцеві жителі своїми силами борються проти будівництва на косі. Вони виходять на протести до забудовника, а також створили ініціативну групу ‒ просять допомоги в ЗМІ та намагаються домогтися відповідей від чиновників.
Мітинг проти будівництва на Ойбурській косі
Найбільше люди бояться, що ця забудова забруднить пляжі та море, а також що до них просто потім не поїдуть туристи.
Це пляж між Попівкою та Штормовим, там супер місце ‒ це треба бути ким, щоб віддати під виробництво? Гроші закрили розум владі.
Дельфіни вже масово викидаються на берег, по моєму, Рашка Крим згубить, природу та екологію.
Калузька креветкова ферма замкнутого циклу. Ні річок, ні моря. Вуаля. А ось хто дав дозвіл на будівництво промислової ферми в природоохоронній зоні, та ще й на пляжі, на відстані менше 50 метрів від краю води ‒ у цьому буде далі розбиратися СК Росії.
Я на всі номери гарячої лінії Аксенова телефонувала упродовж трьох днів. Ніхто або не відповідав, або просто скидав. Тому показуха це, а не спосіб зв’язатися з владою заради допомоги.
Тепер будуть лікувальні креветки на антибіотиках замість бруду.
Ми тут трохи можемо вам розповісти про півострів Крим, який має свою унікальну природу. Про те, як ми не можемо вже користуватися пляжами, тому що всюди паркани! Може вистачить вже парканів, залиште місце для людей! Окрім грошей ваші компанії нічого не цікавить.
Екологічні наслідки
На цьому місці має з’явитися креветкова ферма ‒ в усякому разі, так говорять представники компанії-забудовника. Кримський еколог Маргарита Литвиненко зазначає, що сам собою розвиток аквакультури не шкодить навколишньому середовищу, проте тільки за дотримання необхідних норм, на які підприємці в Криму часто закривають очі.
«Невідомо, на яких сумішах, на яких розчинах вони цих креветок вирощуватимуть. Це буде йти в каналізацію, а, відповідно, і в море», ‒ розповідає Маргарита Литвиненко.
До того ж еколог вважає, що занепокоєння місцевих жителів із приводу погіршення умов на пляжі й забруднення моря не безпідставні. І справа тут не тільки в каналізації, яку, швидше за все, виведуть у море, а ще й у вирубці дерев, каже Маргарита Литвиненко.
«Дерева зміцнюють своїм корінням узбережжя. Вони викачують вологу, випаровують її. Вони тримають берег, і як тільки їх починають вирізати, море починає «з’їдати» узбережжя. Тим більше в районі Євпаторії ‒ скільки вже там море узбережжя «з’їло», ‒ говорить еколог.
Згідно з інформацією в ЗМІ, «креветкові» підприємці вирубали під будівництво сріблястий лох. Маргарита Литвиненко розповідає, що ці рослини захищають ґрунт від засолення.
«Ґрунт засолюється і на ньому не може рости така кількість рослин, як на нормальному, за нормальної вологості. Для тварин, хребетних і безхребетних, зменшується поживна база. Зменшується кількість безхребетних ‒ зменшується кількість птахів, птахам більше ніде буде харчуватися», ‒ розповідає еколог.
Китайські інвестори
У соціальних мережах на коментарі під постами активістів, які борються проти забудови коси, відповідає користувач Таня Пімкова, яка називається співробітницею компанії-забудовника. Вона всіляко намагається заспокоїти протестувальників і переконати їх у тому, що забудовник залишить пляжі для людей і зацікавлений у туристах. До того ж, вона веде групу в соціальній мережі «ВКонтакте» компанії «Еллас», яка займається вирощуванням і продажем креветок. Також до активістів протестного руху неодноразово зверталися й інші представники цієї компанії.
Примітно, що наприкінці 2017 року голова російського уряду Криму Сергій Аксенов на своїй сторінці відзвітував про успішну зустріч із китайськими підприємцями. За його словами, з бізнесменами з КНР домовилися про розвиток аквакультури. Також він додав, що один китайський інвестор вже успішно працює в Криму й має дві бази ‒ у Сакському та Червоногвардійському районах. Також Аксенов пообіцяв, що надасть бізнесу з Піднебесної усіляку підтримку, зокрема й матеріальну.
Що цікаво, на сайті компанії «Еллас» ‒ всього чотири новини, серед яких і замітка про успішні переговори китайських підприємців з Аксеновим.