«Паніки не посіють, а людей згуртують»: наслідки арештів кримських татар на півострові

27 березня російські силовики провели наймасштабніші обшуки в Криму за всі п’ять років анексії півострова. Слідчі дії відбулися майже у трьох десятках будинків. В результаті 20 кримчан затримали, а 28 березня ще трьох кримських активістів, чиї будинки обшукували, затримали в Ростові-на-Дону та заарештували.

В Управлінні ФСБ Росії у Криму стверджують, що все це відбувається в межах розслідування кримінальних справ проти кількох жителів Криму, підозрюваних в участі в забороненій в Росії релігійній організації «Хізб ут-Тахрір». При цьому російські силовики затримували також тих, хто прийшов підтримати заарештованих.



Увечері 28 березня підконтрольний Росії Київський районний суд Сімферополя заарештував 11 кримськотатарських активістів до 15 травня. Журналіст з Криму Тарас Ібрагімов розповідає, як їх підтримували інші кримчани.

‒ Той же суд обрав запобіжний захід дев’ятьом людям, ще одному ‒ заочно, теж до 15 травня. Біля суду зібралося близько 300 осіб, вони проводять масову акцію: на листках А4 пишуть «Я ‒ Кримська солідарність» ‒ таким чином висловлюють підтримку затриманих активістів. П’ятьом закидають організацію осередку «Хізб ут-Тахрір», і в принципі їм загрожує ув’язнення до довічного. Вчора (27 березня ‒ КР) також затримали двох, склали адмінпротоколи. Сьогодні (28 березня ‒ КР) одну людину біля суду затримали, стосовно нього склали адмінпротокол за несанкціонований мітинг.


Тарас Ібрагімов

​Російський адвокат Микола Полозов переконаний, що російська влада проводить послідовну політику репресій проти кримських татар.

В Москву приїжджають члени забороненої організації «Талібан»
Микола Полозов

​‒ Авторитарні режими на кшталт кремлівського використовують абсолютно нормальні інструменти захисту від екстремізму, від тероризму зовсім з іншою метою. Саме у випадку з Кримом ці інструменти застосовуються винятково для боротьби з інакомисленням, для придушення невдоволення з боку людей, внутрішньо незадоволених цією окупацією. В нормальній державі механізми судово-слідчої системи, силового апарату використовуються для захисту суспільства. В авторитарній державі вони використовуються для утримання влади та придушення громадян. «Хізб ут-Тахрір» ‒ це така страшилка, придумана російськими силовиками, під яку підводять будь-яких мусульман, в переважній більшості ‒ кримських татар. При цьому в Москву приїжджають члени забороненої організації «Талібан», і ніхто їх не чіпає, навіть міністр Сергій Лавров з ними спілкується.


Микола Полозов

​Микола Полозов зазначає, що до анексії Криму точно такий же тиск російська влада чинила на мусульман на території Башкирії й Татарстану.

‒ Там сотні людей кинули до таборів за підозрою в участі в тій же самій організації. Це не якийсь ексклюзив ‒ це продовження тих дій російських силовиків, на яких вони заробляють собі погони. Це виправдання роздутих бюджетів, імітація діяльності. Найбільшу загрозу для громадян Росії зараз несуть не якісь міфічні терористи чи екстремісти, а перш за все самі державні органи. Боюся, що за поточної політичної конфігурації російської влади ми навряд чи побачимо позитивні зміни, все буде тільки гірше.

Радник міністра молоді та спорту з питань Криму, член Меджлісу кримськотатарського народу Гаяна Юксель вважає, що політика російської влади спрямована на видавлювання кримських татар з півострова.

‒ Можливо, одна з причин ‒ це те, що про Крим останнім часом досить багато говорять на міжнародних майданчиках, і є рішення міжнародних організацій щодо самого Криму. Другою причиною цієї акції залякування можуть бути вибори президента України, що наближаються. Меджліс кримськотатарського народу закликав співвітчизників і взагалі кримчан брати активну участь у цьому, і, за нашими відомостями, вже близько 3 тисяч осіб отримали свідоцтва для участі в голосуванні. Так що ця акція залякування спрямована на те, щоб люди не брали участь у виборах і ще більше віддалилися від України. Загалом, звичайно ж, сама репресивна політика відносно до кримських татар ніколи не закінчувалася. В результаті паніку вони не посіють, а людей згуртують. Люди бачать беззаконня і намагаються при можливості допомагати тим, хто потрапив у біду.


Гаяна Юксель

(Текст підготував Владислав Ленцев)

Кримські «справи Хізб ут-Тахрір»

Представники міжнародної ісламської політичної організації «Хізб ут-Тахрір» називають своєю місією об’єднання всіх мусульманських країн в ісламському халіфаті, але вони відкидають терористичні методи досягнення цього й стверджують, що піддаються несправедливому переслідуванню в Росії та в окупованому нею в 2014 році Криму. Верховний суд Росії заборонив «Хізб ут-Тахрір» у 2003 році, внісши до списку об’єднань, названих «терористичними».

Захисники заарештованих і засуджених у «справі Хізб ут-Тахрір» кримчан вважають їхнє переслідування мотивованим за релігійною ознакою. Адвокати відзначають, що переслідуються у цій справі російськими правоохоронними органами ‒ переважно кримські татари, а також українці, росіяни, таджики, азербайджанці та кримчани іншого етнічного походження, які сповідують іслам. Міжнародне право забороняє вводити на окупованій території законодавство держави, що окуповує

  • Сергій Громенко

    Кримський історик і публіцист, кандидат історичних наук

    “>

    Підписатись

Джерело

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *