«День тиші» (англійською election silence, pre-electoral silence, campaign silence) забороняє агітацію перед виборами й триває до моменту закриття дільниць. Його завдання – дати виборцям відпочити від інформаційного шуму й ухвалити зважене рішення.

«Дні тиші» практикують не лише в Україні, а й у майже 40 країнах світу, серед яких Франція, Іспанія, Польща, Угорщина, Аргентина, Філіппіни. Однак, умови й правила відрізняються.

У Великій Британії агітувати не можна лише в день виборів. В Австралії та Індії – за два дні до голосування. В Італії опитування заборонені за 15 днів до виборів, за місяць до виборів не можна вимовляти імена кандидатів по телебаченню, за винятком теленовин і регламентованої передвиборної реклами.

У США «дня тиші» не існує. Більше того, сам факт заборони проводити кампанію чимало західних демократій, на відміну від «молодих демократій», сприйняли б як неконституційне обмеження свободи слова, вважають деякі дослідники.

В попередні роки у деяких країнах, зокрема, у Франції та Канаді, суди визнавали дні чи навіть тижні, коли агітація була заборонена, такими, що суперечать законам про свободу слова.

Тепер чимало країн, що дотримуються законів про «дні тиші», також розмірковують про доцільність таких обмежень. Зокрема, індійська газета Telegraph India пише, що заборона агітації під час «дня тиші» може бути певним утиском свободи слова.

Адже якщо виборець не хоче бачити політичну рекламу, то може обмежити споживання медіа. Виборчі кампанії тривають місяцями, тож один «день тиші» навряд чи настільки зменшить інформаційний тиск.

Також соціальні медіа, де інформація розповсюджується незалежно від кордонів і часових обмежень, нівелюють сенс дотримання «дня тиші». Більше того, відрізнити коментарі реальних користувачів від пропаганди ботів часом на перший погляд неможливо. А отже, виборці продовжують бути ціллю політичних кампаній.

Дивіться також: Американський економіст і аналітик прокоментував рішення суду про Приватбанк. Відео

Джерело