Росія може вийти з Ради Європи та Європейської конвенції про захист прав людини, сказав постійний представник Росії при цій міжнародній організації Іван Солтановський. Він, зокрема, зазначив, що російським парламентарям має бути надана можливість на рівних з усіма брати участь у червневих виборах генерального секретаря.

У 2014 році, після анексії Криму, представників Росії позбавили права голосу й виключили з усіх керівних органів Парламентської асамблеї Ради Європи. З 2016-го європейські депутати ухвалили резолюцію, в якій конфлікт на території Східної України назвали російською агресією. Згодом Росія відмовилася платити членські внески до Ради Європи до відновлення повноважень її делегації в ПАРЄ.

Правозахисниця, експерт з міжнародного права Євгенія Андреюк вважає, що Росія «маніпулює своїм виходом з Ради Європи».

Неучасть Росії в ПАРЄ добровільна
Євгенія Андреюк

‒ Росія говорить, що її нібито вигнали, їй не дають брати участь ‒ це неправда. Просто були обмежені повноваження делегатів щодо участі у виборах, а вже у відповідь на це вони залишили ПАРЄ. Система така, що кожен рік, коли делегати приїжджають, вони подають свої мандати, і Парламентська асамблея їх схвалює. У 2014-2015 роках мандати були схвалені, а 2016-го Росія не стала подавати, боячись, очевидно, що їх не схвалять. Таким чином, неучасть Росії в ПАРЄ добровільна. Але якщо два роки не сплачуються внески, її мають право виключити. Не те щоб до цього вже йде, але в квітні ПАРЄ ухвалила резолюцію з метою зобов’язати Росію заплатити внески. Процедура виключення довга, необхідні голоси двох третин делегатів, так що організація зі свого боку намагається якось залагодити цей конфлікт.

Євгенія Андреюк

Юрист російського правозахисного центру «Меморіал» Тетяна Глушкова пропонує бути готовими до того, що Росія врешті-решт залишить Раду Європи.

‒ Для російської влади перебування в Раді Європи ‒ це своєрідний маркер того, що країну не викинули за борт об’єднаної Європи, назвемо це «пристойне товариство». Для жителів Росії має величезне значення можливість звертатися до Європейського суду з прав людини. Зараз відбувається один з піків, чергове загострення хронічного захворювання. Ми не можемо бути впевнені, що воно не серйозне. Коли кричать: «Вовки, вовки!» ‒ в якийсь момент толерантність до таких криків зростає. З огляду на те, скільки вже було заяв про вихід з ПАРЄ від різних російських чиновників, частина тих, хто постійно стежить за ситуацією, ставиться до цієї заяви спокійніше, ніж кілька років тому. У якийсь момент реальні дії можуть настати.

Тетяна Глушкова

До Європейського суду з прав людини з 2014 року надійшла низка скарг від кримчан проти російської влади. Окрім того, Україна подала проти Росії скаргу в ЄСПЛ щодо порушень прав людини в Криму. Тетяна Глушкова пояснює, що буде з усіма цими справами, якщо Росія залишить Раду Європи.

Ті скарги, які вже подані, будуть розглянуті ЄСПЛ незалежно від того, вийде Росія чи не вийде
Тетяна Глушкова

‒ Ті скарги, які вже подані, будуть розглянуті ЄСПЛ незалежно від того, вийде Росія чи не вийде. Процес виходу з Ради Європи не швидкий, і всі порушення, які відбудуться до виходу країни з Конвенції з прав людини, будуть приводом звернутися до ЄСПЛ та отримати рішення. Зрозуміло, в якийсь момент ця можливість припиниться, і подавати скарги проти Росії стане неможливо. Втім, залишиться можливість для подачі індивідуальних повідомлень у договірні органи ООН, перш за все, в Комітет з прав людини. З одного боку, стандарти ООН не нижчі за стандарти ЄСПЛ, ця організація також прекрасно ознайомлена з кримською тематикою, а рішення можна отримати швидше. З іншого боку, формально ці рішення не судові, російське законодавство не містить норм, які прямо зобов’язують переглядати справу всередині країни.

Представник України в ПАРЄ Марія Іонова підтверджує, що рішення ЄСПЛ за заявами жителів окупованих територій України залишаться чинними.

‒ У грудні 2015 року була постанова Конституційного суду Росії про застосування рішень Європейського суду з прав людини, яка визнала верховенство конституції цієї країни над рішеннями міжнародних судів. Але, якщо навіть зараз Російська Федерація вийде, це все одно не дозволить їй уникнути виконання рішень ні щодо Криму, ні щодо Донбасу. Тобто рішення ЄСПЛ за скаргами фізичних осіб залишаться обов’язковими до виконання. Росія ж не може ліквідувати Європейську конвенцію з прав людини, а там прямо записана більша сила рішень ЄСПЛ. Це сигнал для інших країн Ради Європи, які залишаються демократичними й захищають цінності та правила, ‒ чи варто мати справу з Росією?

Марія Іонова

Текст підготував Владислав Ленцев)

Джерело