У Празі з ініціативи чеської громадської правозахисної організації Člověk v tísni («Людина у скруті») відбулася зустріч з російським журналістом і фотографом Антоном Наумлюком, який добре знайомий з умовами життя людей, зокрема, кримських татар, в окупованому Росією Криму. Це була головна тема виступу Антона Наумлюка, на зустрічі також автор показав свій короткий документальний фільм «Севастопольці» і фотографії, які вдалося зробити в Криму, і які без російських «прикрас» розповідають правду про життя на півострові.

Журналіст і фотограф Антон Наумлюк (архівне фото)

Захоплення Криму, точніше – військова операція по захопленню українського півострова розпочалась 20 лютого 2014 року. Російська влада потім роздала медалі «За возвращение Крыма» усім, хто в цьому брав участь, а це були не тільки «зелені чоловічки» – вояки російських спецпідрозділів із закритими «балаклавами» обличчями. В операції також брали участь так звані російські «журналісти», завданням яких було писати «правду» про операцію, а також про опір анексії місцевого населення – кримських татар і українських активістів.

Окупація українського Криму. Російські військові без розпізнавальних знаків (так звані «зелені чоловічки») у селі Перевальне, 5 березня 2014 року

Першою жертвою анексії став кримський татарин Решат Аметов, який з плакатом проти захоплення Криму вийшов один на акцію протесту. Його відразу схопили якісь люди у військовій формі, він не повернувся додому, лише через два тижні було знайдене його спотворене тіло.

Решат Ахметов

Від 2014 року в Криму пропало безвісти чи були викрадені близько 40 осіб. Переважно викрадення здійснюють особи у військових одностроях або «правоохоронці» російської влади, принаймні на це вказують свідки чи записи камер спостереження.

Антон Наумлюк розповів про масові арешти кримських татар, про те, як змушений був покинути Крим єдиний кримськотатарський телеканал ATR і єдиний керівний орган кримських татар «Меджліс». Його лідерові Мустафі Джемілєву російські органи заборонили в’їзд до Криму на 5 років. Також українських журналістів на півострові стає все менше.

«Тільки за останні півроку російська влада видала заборону на в’їзд двом українським журналістам, при чому кожному з них видали заборону на в’їзд до Криму на 10 років, це навіть у два рази більше, ніж Мустафі Джамілєву», – зазначив Антон Наумлюк. А з цим пов’язаний подальший ризик: правду про Крим говорять і пишуть про неї все менше.

Щодо кількості кримчан, які змушені були покинули Крим, українські фахівці і правозахисники називають цифру 25 тисяч людей. Це кримські татари, які були змушені залишити Крим не за власним вибором, а через те, що російська влада чинить на них тиск за їхню принципову позицію щодо анексії Криму.

Батько кримськотатарського діяча Ахтема Чийґоза, згадуючи трагічні події масової депортації кримських татар у 1944 році, назвав нинішню ситуацію в Криму «гібридною депортацією». Адже сьогодні понад 100 дітей або втратили батько, або їхні тати перебувають в ув’язнені, йдеться, зокрема, і про режисера Олега Сенцова, якого утримують у в’язниці на території Росії. Допомогу їм тепер надає громадська організація «Наші діти», і, як зауважив Антон Наумлюк, роботи в неї з кожним днем все більше.

Мати і син Олега Сенцова. Крим, Скалисте, Бахчисарайський район, 7 червня 2018

Ще одна новостворена організація «Кримська солідарність» об’єднує адвокатів, які займаються захистом затриманих кримських татар та їхніх родин. Адже не минає фактично й дня без обшуків, допитів, затримань кримськотатарських активістів російськими спецслужбами. Останній раз затримали 20 людей, це була облава, яка перемолола понад два десятки людей, зазначає Антон Наумлюк. Однак через те, що українських журналістів на півострові стає все менше, про ситуацію в Криму пишуть менше, а з цим спадає й інтерес до цієї теми. Хоча саме правдива інформація про ситуацію в Криму після російської анексії, правда про переслідування кримських татар і українських активістів, а не московські «агітки», є тим єдиним джерелом, яке несе світові правду.

На зустрічі з Антоном Наумлюком були також представлені і твори художників: Віталія Фоменка із Севастополя та Марії Куликовської з міста Керчі. Віталій Фоменко через свою позицію щодо анексії Криму змушений був виїхати із Севастополя і лише рідко тепер може навідатись додому. В експозиції автор представив, зокрема, цикл портретів однієї людини, яка зникає.

Роботи художника Віталій Фоменко із циклу «Ті, котрі зникають»

​Марія Куликовська в рідній Керчі вже не була 5 років, у разі повернення, це становитиме загрозу для її життя. На виставці вона представила інсталяції, присвячені подіям в Криму.

Марія Куликовська (архівне фото)

​Увагу на виставці привернула також серія родинних фотографій кримських татар – батьки з дітьми різного віку. Тільки батько на фотографії немов би весь закутий у кайдани, це ті батьки, які зникли, пропали безвісти або ув’язнені в російських тюрмах. Автор ідеї виставки Антон Наумлюк.

Родинне фото кримських татар, батько зник безвісти

Також з великою увагою присутні на зустрічі переглянули короткий документальний фільм «Севастопольці» Антона Наумлюка, знятий через 5 років після анексії Криму. У стрічці представлені погляди як тих громадян, хто співами і танцем «Калінки-малінки» вітав так звану «кримську весну», і тих, хто відкрито говорить, що «за України» в Криму жилося краще.

• 

  Радіо Свобода

  Передрук із Радіо Свобода

  “>
  
  Підписатись
  

• 

  Оксана Пеленська

  “>
  
  Підписатись
  

Джерело