Результати європейських виборів у Великій Британії підтвердили, що країна залишається розділеною у питанні членства у Європейському Союзі.

Тепер датою припинення британського членства у Євросоюзі після кількох відкладень названо 31 жовтня, проте політичний розкол означає, що і цей крайній термін може бути знову перенесений.

Провідні британські партії, урядова Консервативна та опозиційна Лейбористська, зазнали показової поразки, отримавши відповідно 9% і 14% голосів.

Але підтверджені розбіжності у суспільстві не дають двом найбільшим парламентським партіям чіткої відповіді на запитання: яка позиція у питанні Брекзиту задовольнила б чітку більшість в країні?

Новостворена Партія Брекзиту, яка вимагає негайного виходу з ЄС без жодних передумов, набрала найбільшу частку голосів – 32%.

Якщо до них додати 3%, отримані Партією незалежності Сполученого Королівства, то сили, які чітко виступають за розрив з Євросоюзом, зібрали 35%.

Проєвропейські партії також можуть вказувати на успіхи: Ліберально-демократична партія здобула 20%, Партія зелених – 12%.

Якщо до них додати голоси, віддані за Шотландську національну партію, яка проти Брекзиту, та інші дрібніші проєвропейські партії, то вони сягають майже 40%.

Ці успіхи політичних сил, що пропонують чіткі курси щодо Європи, підштовхують дві найбільші британські партії до перегляду позицій щодо Брекзиту.

Лідер Лейбористів Джеремі Корбин дав зрозуміти, що починає схилятися до ідеї про потребу ще одного референдуму для визначення майбутніх відносин з Європою.

“Очевидно, що безвихідь у парламенті тепер може бути подолана лише поверненням питання на розгляд громадськості – або на загальних виборах, або на голосуванні. Ми готові до громадського голосування стосовно будь-якого рішення”, – написав Корбин у листі до парламентарів.

Подальша позиція урядових консерваторів у питанні Брекзиту залежатиме від того, хто стане лідером партії після оголошеної відставки Терези Мей.

Провідним претендентом на її місце, а отже на посаду прем’єр-міністра, називають колишнього міністра закордонних справ і мера Лондона, Бориса Джонсона – прихильника так званого “жорсткого Брекзиту” і можливого виходу країни ЄС без угоди.

Але список претендентів на лідерство в Консервативній партії зростає і можливість обрання політика більш поміркованого у питанні Брекзиту, наприклад одного міністрів теперішнього уряду Макла Ґова, або Метта Ганкока, також висока.

Якщо консерватори згуртуються довкола нового лідера і загальних виборів у Великій Британії найближчим часом не буде, то можливість ще одного референдуму щодо ЄС зросте і відповідно до процедур він міг би відбутися на початку 2020 року.

Джерело