Супротивники існування Європейського союзу та ультраправі набрали 111 мандатів з 781 в Європарламенті за підсумками виборів 26 травня. У минулому скликанні «євроскептики» займали лише 78 місць. При цьому «Європейська народна партія» та «Прогресивний Альянс соціалістів і демократів» вперше за 25 років втратили сумарну більшість місць у Європарламенті.

Після 2014 року Кремль всіляко підтримує ультраправі сили та «євроскептиків», зокрема, «Національний фронт» Марін Ле Пен у Франції. Представники таких партій відвідували незаконні, з точки зору України, російські вибори в анексованому Криму як спостерігачі, а також висловлювалися на підтримку російської приналежності півострова.

Виконавчий директор Інституту світової політики Євген Магда вважає, що Росія не отримала бажаного результату на європейських виборах, незважаючи на очікування Кремля.

Вибори до Європарламенту не дали Росії приводів для радості

‒ Вибори до Європарламенту не дали Росії приводів для радості, у всякому разі не було очікуваного маршу ультраправих, євроскептиків. Так, вони набрали трохи більше ніж 100 голосів. Але це не означає, що вони зможуть хоч якось блокувати роботу Європарламенту або нав’язувати свій порядок денний. Збільшення їх присутності, звичайно, говорить про певні тенденції в Євросоюзі, але проєвропейські сили все одно залишаються в більшості. Не можна говорити, що цей парламент стане інструментом демонтажу Євросоюзу зсередини. Нехай від Франції більшість місць отримала Марін Ле Пен ‒ для того, щоб змінилася французька політика загалом, мають відбутися вибори до французького парламенту чи вибори президента. При цьому вона показала майже такий же результат, як і в 2014 році.

Євген Магда зазначає, що Росія в Європі підтримує не тільки вкрай правих, а будь-яку політичну силу, яку їй вигідно підтримувати в конкретний момент.

‒ Ле Пен просто ‒ найбільш помітна вітрина політичного впливу Росії, найбільш гучна. Загроза полягає в тому, що в європейському політичному середовищі ідеї про повернення до бізнесу з Росією існують, вони циркулюють і залишаться надалі. Для України загроза ще й в тому, що євроскептики та націоналісти, натхненні своїм успіхом, нагадають нам правдивий факт: угода про Асоціацію не передбачає перспектив входження до складу Європейського союзу.

Голова Комітету Державної думи Росії з міжнародних справ Леонід Слуцький, якого цитує парламентський сайт, висловив надію на відновлення співпраці з Європою за підсумками останніх виборів:

«Перемога партії Марін Ле Пен у Франції вже привела до вимоги розпуску Національних Зборів, передчасні парламентські вибори можуть відбутися у Греції, де перше місце в ЄП також отримала опозиція, у Німеччині успіх «зелених» і величезний провал соціал-демократів загрожують стабільності наявної коаліції. Така загальна картина. Зі свого боку сподіваємося, що нова конфігурація Європарламенту та посилення впливу прагматично налаштованих сил дозволять відновити міжпарламентське співробітництво з Росією. Нам, безумовно, необхідно повертатися до спільних форматів взаємодії і вирішувати всі питання шляхом діалогу».

Російський соціолог і політолог Ігор Ейдман вважає, що тема Росії не так цікава європейському виборцю, як більш насущні проблеми на батьківщині.

Ігор Ейдман

«Зелені» ‒ найбільш антипутінська партія в Німеччині

​‒ Тему Росії обговорюють, певним чином, але вона, швидше, знаходиться на периферії суспільної думки, політичних баталій в Європі. Набагато важливішими темами були міграція, відносини зі Сполученими Штатами, соціальні реформи. Говорили про втручання Росії у вибори, але це було на периферії. У Німеччині була абсолютно безпрецедентна явка на вибори в Європарламент, пов’язана з поляризацією навколо питання біженців. Великі міста, освічена молодь проголосували за «зелених», а не за ультраправих, які показали досить низький результат. До речі, «зелені» ‒ найбільш антипутінська партія в Німеччині. Там немає людей, які прагнуть до конформізму відносно до Кремля.

Український політолог Петро Олещук прогнозує, що політичні сили в Європарламенті, які симпатизують Росії, будуть регулярно ставити питання про визнання анексії Криму.

Петро Олещук

Росії достатньо, щоб питання Криму почало обговорюватися в Європі в контексті, що «все не так однозначно»

‒ Вони пропонуватимуть це питання переглянути. Поки важко сказати, наскільки такі спроби можуть бути успішними. Я рішучих, радикальних змін не очікую, але, в усякому разі, дуже ймовірно, що такі питання будуть ставитися, це стане предметом дискусій. На цьому етапі це те, чого домагається Росія. Поки що їй достатньо, щоб питання Криму почало обговорюватися в Європі в контексті, що «все не так однозначно». Саме посилення «євроскептиків» ‒ парадокс. Щодо прецеденту Брекзіта, Великобританія від початку мала специфічний статус в межах Євросоюзу. Повноцінним членом вона ніколи не була. Є інші країни з особливими відносинами, і подібні тенденції можуть отримати продовження. Але я, чесно кажучи, думаю, що інші країни ще подивляться, як Брекзіт закінчиться. Мені здається, для багатьох євроскептиків він вже не видається настільки позитивним.

(Текст підготував Владислав Ленцев)

• 

  Олександр Янковський

  Ведучий Крим.Реалії

  “>
  
  Підписатись
  

Джерело