Результати виборів до Європейського парламенту, що відбулися 23-26 травня, можна загалом оцінити як позитивні. Про це в інтерв’ю Крим.Реалії повідомив член Меджлісу кримськотатарського народу Ескендер Барієв. За його словами, більшість в Європарламенті нового скликання буде представлена друзями України, які займають жорстку позицію щодо анексії Криму та дій Москви на Донбасі.

«Наш міжнародний рух #LiberateCrimea проводив кампанію «Європарламент: кандидати, скажіть, чий Крим?». Активісти надсилали листи політичним партіям тієї чи іншої країни, в яких сформулювали запитання з приводу анексії Криму, захисту прав людини на окупованому півострові та реалізації колективних прав кримських татар як корінного народу Криму. Річ у тім, що спочатку депутати Європарламенту обираються на рівні національних партій, і вже потім об’єднуються в загальноєвропейські партії, тому ми почали роботу з ними на внутрішньодержавному рівні. Звичайно, ми не можемо стверджувати, що всі опитані відповіли нам, однак ми побачили досить позитивну реакцію й отримали відповіді з багатьох європейських країн, зокрема, країн Балтії, Польщі, Німеччини та інших. Навіть більше, часто відповіді на наші листи звучали також у публічних виступах політиків», ‒ розповідає Ескендер Барієв.

За його словами, після виборів у Європарламенті своє представництво збільшили проєвропейські сили ‒ «зелені» та ліберальні партії.

Позитивним моментом є й те, що друге місце на виборах у Німеччині посіли не соціал-демократи, лояльніші до Росії, а «зелені», одна з лідерок яких Ребекка Хармс послідовно підтримує питання деокупації Криму

«Саме ці партії виступають найбільш послідовними союзниками України, зокрема, в питанні деокупації Криму. Серед них Вільна демократична партія Німеччини (ВДП). Позитивним моментом є й те, що друге місце на виборах у Німеччині посіли не соціал-демократи, лояльніші до Росії, а «зелені», одна з лідерок яких Ребекка Хармс послідовно підтримує питання деокупації Криму. Представництво кожної країни в Європарламенті визначається квотами, і одна з найбільших квот припадає на Німеччину, тому нам було дуже важливо, як проголосує ця країна. У зв’язку з цим особливо приємно, що перемогли саме партії, які виступають найбільш послідовними нашими союзниками та противниками російської агресії», ‒ пояснює експерт.

За словами Ескендера Барієва, погляди німецьких соціал-демократів також неоднорідні, і більшість членів цієї партії розділяють проєвропейські настрої та готовність продовжувати санкції через дії Кремля в Україні.

«Навіть якщо християнським демократам з лібералами та «зеленими» не вдасться самим сформувати більшість, то до широкої коаліції можуть приєднатися соціал-демократи, серед яких також превалюють проєвропейські настрої і готовність продовжувати санкції проти Росії за окупацію Криму та частини Донбасу», ‒ припускає він.

Результати виборів в інших країнах також виглядають досить оптимістично, вважає Барієв.

«До нового складу Європарламенту була обрана одна з лідерок австрійської партії «Нова Австрія» Клаудія Гамон, яка раніше відреагувала на наш заклик напередодні виборів і висловилася за якнайшвидше звільнення Криму як у листі, так і в своєму публічному виступі. Від Бельгії до парламенту також потрапили ліберали, серед яких ‒ відомий друг України Гі Верхофстадт. У Португалії теж переміг наш прихильник Нуно Мело. Окрім цього, серед проєвропейських «лівих» буде представлена польська партія «Весна», від якої балотувалася українка, луганчанка за походженням, Оксана Литвиненко, яка підтримувала Україну в боротьбі з російським агресором. Щоправда, сама Оксана не потрапила до складу Європарламенту, але в нього пройшли інші представники її партії, які також дотримуються проукраїнських поглядів», ‒ повідомляє Барієв.

Він також підкреслив, що від Латвії в Європарламенті будуть представлені 8 депутатів, 3 з них, за оцінкою #LiberateCrimea, можуть мати проросійські погляди. Проте решта 5 готові підтримувати питання деокупації Криму та відновлення територіальної цілісності України.

Ще одним позитивним результатом виборів, за словами аналітика, стало скорочення представників європейських ультраправих, які традиційно підтримують тісні відносини з Росією. Хоча кілька ультраправих партій і отримали певне представництво, воно виявилося меншим, ніж раніше прогнозувалося.

Хоча кілька ультраправих партій і отримали певне представництво, воно виявилося меншим, ніж раніше прогнозувалося

«Наприклад, «Австрійська партія свободи», відома своєю проросійською позицією, буде представлена трьома депутатами, угорська партія «Йоббік» ‒ лише одним, а сумнозвісна «Альтернатива для Німеччини», яка, згідно з прогнозами, могла посісти 2-е чи 3-тє місце у ФРН, зрештою посіла лише четверте місце. Польські шовіністи з «Конфедерації Корвін Браун Лірой Націоналісти», лідер якої Януш Корвін-Мікке є відкритим лобістом визнання Криму російським і навіть відвідував окупований півострів, взагалі не отримали жодного мандата. Відносно успішними вибори для ультраправих були тільки у Франції та Італії», ‒ зазначає експерт.

Зі свого боку, активісти руху #LiberateCrimea зробили все можливе, щоб проінформувати населення європейських країн про зв’язки проросійських єврокандидатів з Кремлем.

«Зокрема, ми поширювали їхні фотографії в соцмережах з позначкою «агент Путіна». Можливо, частково саме наша кампанія сприяла тому, що вони не пройшли до Європарламенту», ‒ додає Ескендер Барієв.

Аналітик зазначає: наразі існують усі передумови для того, щоб політика санкцій стосовно Росії збереглася. Однак для запровадження нових санкцій, за його словами, буде потрібно продовження системної роботи з європейськими політиками, особливо тими, хто обраний до Європарламенту вперше.

Відносно успішними вибори для ультраправих були тільки у Франції та Італії

«У вересні ми плануємо організувати зустріч депутатів Європейського парламенту з нашими активістами, під час якої ми хочемо проінформувати їх про ситуацію в Криму, порушення прав людини на півострові, а також ініціювати для депутатів кампанію «Хрещений батько». В межах цієї акції ми будемо пропонувати євродепутатам брати шефство над сім’ями політв’язнів. Це означає, що політик повністю ознайомлюється зі справою ув’язненого та особисто переконується, що ця людина переслідується саме через політичні мотиви. Після цього депутат може робити відповідні заяви з приводу долі цієї людини, відвідувати її в місцях позбавлення волі, до того ж не тільки в Криму, але й на території Росії (нам відомо, що вже 58 осіб етаповані до російських в’язниць). Його увага може захистити ув’язненого від тортур, адже російські чиновники будуть зовсім інакше ставитися до людини, до якої прикута увага євродепутата», ‒ пояснює Ескендер Барієв.

Ще однією ініціативою руху #LiberateCrimea є лобіювання законопроекту, ідентичного «закону Магнітського» ‒ запровадження персональних санкцій щодо чиновників, «які мають відношення до репресій у Криму».

«Звичайно, ми розуміємо, що частина європейських політиків розглядає співпрацю з Росією як економічно вигідну. Тому наше завдання ‒ продовжувати подальшу роботу та інформувати європейців про те, наскільки ведення спільних економічних проектів з Росією, з одного боку, може сприяти посиленню репресій на окупованих територіях, а з іншого ‒ несе загрозу самій Європі, адже Росія може використовувати нові ресурси для шантажу і навіть можливої агресії щодо європейських країн», ‒ зазначає Ескендер Барієв.

Джерело