Після анексії Криму Росією Генеральна прокуратура України ухвалила рішення про передислокацію прокуратури Автономної Республіки Крим на материкову частину країни. З серпня 2016 року відомство працює в Києві і за цей час відкрило 1506 кримінальних проваджень.

Чим займається прокуратура АРК сьогодні? Як саме прокурори працюють з анексованим півостровом? І з якими питаннями кримчани звертаються за допомогою? В ефірі денного ток-шоу Радіо Крим.Реалії ведуча Катерина Некреча шукає відповіді на ці запитання з прокурором Автономної Республіки Крим Гюндузом Мамедовим.

‒ Як ви контактуєте з кримчанами у своїй роботі?

‒ Для нас важлива комунікація з кримчанами, і не тільки з ними, але й з переміщеними особами. Сьогодні нараховують близько 40 тисяч зареєстрованих переселенців із Криму на материковій частині України. Ми відповідно до закону про звернення громадян на регулярній основі почали приймати громадян. Ми визначили компактно розселених кримчан у тих чи інших областях ‒ це Одеська, Херсонська, Дніпровська, Львівська, Запорізька, Київська області та Київ.

‒ Як часто проходять такі зустрічі?

‒ За участі керівництва прокуратури упродовж півроку ‒ кілька разів. До того ж, ми налагодили з нашими колегами в інших регіональних прокуратурах «скайп-повідомлення». Тобто жителі тих чи інших регіонів, переселенці, можуть приходити в прокуратуру своєї області, звертатися до нас через «Скайп».

‒ А яким чином жителі анексованого півострова можуть до вас звернутися?

У наших умовах ми визначили для себе, що прийматимемо будь-яку форму звернення кримчан, і якщо це в нашій компетенції, реалізуємо це

‒ На сайті прокуратури АРК є кнопка для анонімного повідомлення, щоб убезпечити кримчан. Ми розуміємо, який тиск чиниться на них окупаційною владою, для нас важлива їхня безпека. Вони можуть також написати через «Вайбер», «Вотсап», «Телеграм». Нам пишуть і телефонують. Скільки саме, я не хотів би говорити, але могло б бути й більше. До певного часу в прокуратурі існував загальний нагляд, і особливо люди старшого покоління продовжують звертатися до нас з усіх питань за старою звичкою. У наших умовах ми визначили для себе, що прийматимемо будь-яку форму звернення кримчан, і якщо це в нашій компетенції, реалізуємо це. Ми також перенаправляємо ці звернення в інші органи державної влади. Стежимо, щоб були задоволені прохання наших кримчан.

‒ Які це звернення, наприклад?

‒ Люди продовжують звертатися з питань, пов’язаних з народженням, з вищими навчальними закладами, з соцвиплатами. Є звернення навіть щодо фактів ДТП. В умовах, коли у нас немає доступу до території, не може бути й мови про ефективне розслідування. Моя позиція ‒ що категорія однорідних злочинів, починаючи від хуліганства й закінчуючи побутовими, має покладатися на окупаційну владу. Вони мають підтримувати лад на окупованій території. Ми займаємося конкретно захистом прав людини та виявляємо всі факти, пов’язані з порушеннями міжнародного гуманітарного права.

‒ Що саме це за порушення?

У наших умовах ми визначили для себе, що прийматимемо будь-яку форму звернення кримчан, і якщо це в нашій компетенції, реалізуємо це

‒ Вони виявляються у створенні власних органів влади, системи судів, репресій щодо місцевого населення, а також у заміщенні кримчан російськими громадянами. До того ж, до сьогодні відбувається експропріація приватного та державного майна, жителям півострова нав’язується російське громадянство, їх забирають до армії, а також переслідують за релігійними, етнічними, політичними переконаннями. Всі ці категорії проваджень для нас цікаві.

‒ Ви закликаєте кримчан неодмінно звертатися до вас з такими фактами?

‒ Так, зі свого боку ми будемо створювати максимальні умови безпеки й намагатися, щоб ці провадження були ефективними. Вони потім лягають в основу національних кримінальних проваджень, які згодом будуть направлені в національні суди. Окрім того, ми формуємо кейси разом з неурядовими організаціями та надсилаємо інформаційні листи до Міжнародного кримінального суду. Допомагаємо нашим колегам з Міністерства юстиції в Європейському суді з прав людини, Міністерству закордонних справ, яке формує кейси з расової дискримінації та веде справу в Міжнародному трибуналі з морського права щодо захоплених Росією українських моряків. Словом, будь-яке звернення з боку жителів Криму безслідно не зникне. Ми також моніторимо ЗМІ, зокрема й ваше видання, і коли бачимо репресії щодо кримчан, ми це все фіксуємо, вносимо до реєстру й починаємо слідство. Звичайно, ми перевіряємо справжність цих фактів… Ми дотримуємося не тільки позиції, що Крим ‒ це Україна, а що кримчани ‒ це українці. Хотілося б, щоб на ділі це теж так було.

Довідка: Анексія Криму Росією

У лютому 2014 року в Криму з’являлися озброєні люди в формі без розпізнавальних знаків, які захопили будівлю Верховної Ради Криму, сімферопольський аеропорт, Керченську поромну переправу, інші стратегічні об’єкти, а також блокували дії українських військ. Російська влада спочатку відмовлялася визнавати, що ці озброєні люди є військовослужбовцями російської армії. Пізніше президент Росії Володимир Путін визнав, що це були російські військові.

16 березня 2014 року на території Криму та Севастополя відбувся невизнаний більшістю країн світу «референдум» про статус півострова, за результатами якого Росія ввела Крим до свого складу. Ні Україна, ні Європейський союз, ні США не визнали результати голосування на «референдумі». Президент Росії Володимир Путін 18 березня оголосив про «приєднання» Криму до Росії.

Міжнародні організації визнали окупацію та анексію Криму незаконними й засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили економічні санкції. Росія заперечує анексію півострова й називає це «відновленням історичної справедливості». Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку тимчасової окупації Криму та Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.

(Текст підготував Владислав Ленцев)

Джерело