У палаці одного вельможі була незвичайна зала. Стіни, стеля і підлога в ній були дзеркальними. Одного разу абсолютно випадково забіг у залу собака. Він розгубився, побачивши навколо цілу зграю подібних до себе істот, і вискалив зуби. Пси, що оточили його, відповіли тим же. Тоді собака став гавкати. І пси всі разом теж почали гавкати. Собака кидався, але з усіх боків на нього накидалися вискалені, злі істоти. Цілу ніч провів бідолаха в оточенні озвірілої зграї. На ранок слуги вельможі знайшли цю собаку мертвим. У нього не витримало серце. Але все могло бути по-іншому, якби, забігши до кімнати, замість злого оскалу собака вильнув хвостом і протягнув тим, хто дивився на нього з дзеркала, лапу на знак дружби. Все, чого бажаєте, щоб вам робили люди, так і ви робіть їм. (Євангеліє від Матея 7: 12)
Джерело