Демонтувати та спалити: у Криму вирішують долю пальм, що гинуть
Південне узбережжя Криму може залишитися без знаменитих пальмових алей ‒ це одна з візитних карток півострова. Дерева масово гинуть через шкідників, яких раніше в Криму не було.
Парк Воронцовського палацу втратив свій історичний вигляд: 70 відсотків тутешніх пальм зрубали та спалили, а на тих, що залишилися, сохне листя. Деяким з віялових пальм, які росли тут, було понад сто років.
Завантажити відеосюжет на комп'ютер:
Рослини почали гинути ще торік. Вчені Нікітського ботсаду з’ясували, що дерева вражені двома видами шкідників ‒ пальмовим довгоносиком та пальмовим метеликом. Щоб не захворіли інші дерева, знищили хворі.
«На раді було ухвалене рішення про те, щоб пальми ці демонтувати, спалити й зробити паузу», ‒ каже керівник прес-служби музею «Воронцовський палац» Олена Юрченко.
Просто обробити дерева отрутами було неможливо, стверджують у музеї. Адже використовувати таку хімію в громадських місцях заборонено.
Алупкінський парк
«Коли у тебе приватний готель, ти закрив, обробив, припустимо, у міжсезоння ‒ можеш раз у два тижні проливати цією хімією. А у нас немає такої можливості, це небезпечно. Немає розуміння, що ти цією хімією обробиш, і в тебе не загине те, що поруч зростає. У нас скільки рослин дуже важливих, дуже цінних», ‒ зауважує Юрченко.
У лабораторії Нікітського ботанічного саду шкідників вже вивчають, але це досить складний процес, розповідають фахівці кримським ЗМІ. Безпечні препарати ще не підібрали, процес може тривати до трьох років.
«Ми хочемо набрати матеріал для проведення експериментальних досліджень. Це вивчення біології, вивчення фенології, підбір необхідних отрутохімікатів. Поки рекомендацій ми дати не можемо, все на стадії розробки. Серйозна проблема у нас», ‒ не приховує старший науковий співробітник лабораторії Нікітського ботанічного саду Наталя Трикоз.
Незваний гість
Вчені встановили, що шкідників, які нищать кримські пальми, завезли з Італії через Краснодарський край Росії. Винні в цьому, швидше за все, приватні господарства Алупки. Вони закуповують дерева й чомусь не проходять фітоконтроль. Співробітники Воронцовського парку називають найбільш ймовірного винуватця.
«Велике будівництво ось там, далі, є. Раніше був санаторій «Златоуст». Там для дуже багатих людей будують кліматопавільйони й туди завозили дуже багато рослин з-за кордону», ‒ розповідає працівник парку.
Алупкінський парк, лютий 2019 року
За інформацією кримських вчених, уже заражені 80 відсотків пальм у Місхорі, чимало дерев постраждало в Сімеїзі. Місцеві жителі вже підраховують втрати.
«Тільки в сімеїзькому парку спиляні близько 60 пальм з 2017 року до січня 2019 року! Залишилося 14 пальм, дві з яких, швидше за все, теж доведеться видалити… Разом залишиться всього 12! У всіх санаторіях стоять загиблі, у дворах у жителів також загинуло багато. Жителі своїми силами та засобами ведуть боротьбу з цим монстром-пожирачем майже рік уже», ‒ пишуть кримчани в соцмережах.
Пальми ‒ це візитка курортної Ялти. Місцеві озеленювачі впевнені, що тут дерева поки ще не заражені.
«Ми оглянули всі парки та сквери міста Ялти. На території міста Ялти не виявлений був цей шкідник», ‒ повідомляє місцевим ЗМІ керівник ялтинського підприємства «Зеленбуд» Людмила Твардовська.
Пальми на міській набережній Ялти, квітень 2019 року
Але ялтинські садівники вже роздумують, як обробляти дерева. Адже вчені Ботсаду повідомили: є препарати для профілактики зараження, але їх необхідно застосувати одночасно на всьому узбережжі, інакше епідемію не зупинити. Обприскувати треба місце, де ростуть листя, це можна зробити тільки за допомогою висотної спецтехніки.
«А де такі драбини взяти та й хто це буде робити? Навіть у парках у садівників немає таких можливостей. У нас так ‒ коли все загине, тоді починають виділяти», ‒ нарікає садівник ялтинського санаторію.
Садівник згадує, як кілька років тому Південним берегом пройшла епідемія ще одного шкідника ‒ самшитової вогнівки, вважають, що її завезли через російський материк.
Алупкінський парк, лютий 2019 року
Ми раніше часто бували в Криму. Кількість зелені скоротилася ‒ вирубали
Туристка
«Коли олімпіада в Сочі була, на конференції одній я була, кажуть: через два роки з’явиться в Криму, з Сочі. А вона вже через рік з’явилася у нас. Борються. Ось зараз трохи затишшя сталося. Може бути якісь ентомофаги (хижі комахи, небезпечні для шкідників і паразитів рослин ‒ КР), які вбивають її. Є ж на кожну комаху свій шкідник, розумієте. І зараз поки «пригасили». Ті роки, два роки ‒ просто зжерло», ‒ розповідає фахівець.
Загрозу своїй зеленій екзотиці ялтинці сприймають по-різному. Комусь все одно, інші серйозно стурбовані.
Туристи із сусідньої Росії вже чули про загибель пальм у себе на батьківщині й помітили, що в Ялті стало менше зелені.
Пальми на міській набережній Ялти, квітень 2019 року
«Ми раніше часто бували в Криму. Зараз у нас була велика перерва. Кількість зелені скоротилася ‒ вирубали», ‒ ділиться спостереженням гостя з Росії.
Проблеми з навалою пальмових шкідників до анексії в Криму не було. Але в багатьох країнах світу вона давно відома. Впоратись з нею, за інформацією українських вчених, вдалося тільки в Іспанії. Хоча і там боротьба тривала цілих одинадцять років.